-1994097055Працівники, студенти й курсанти Київського національного університету імені Тараса Шевченка вшанували 150-ту річницю від народження видатної письменниці, громадської активістки й культурної діячки Лесі Українки.
Урочистості розпочалися 25 лютого 2021 року з відвідин курсантами ВІКНУ місця поховання Лариси Петрівни Косач (Лесі Українки) на Байковому кладовищі міста Києва.
Потому представники Ради молодих вчених і працівники Інституту філології КНУ пройшли ходою пам’яті до постаменту Лесі Українці на однойменній площі в Києві.
Михайло Наєнко в промові з нагоди вшанування пам’яті Лесі Українки наголосив, що не тільки Україна, а й увесь світ урочисто відзначає цьогоріч ювілейну дату від народження видатної письменниці. Вікторія Москвіна зазначила, що ювілей Лесі Українки – це прекрасна нагода віднайти серед безлічі написаних нею слів (у поезії чи драматургії, прозі чи листуванні) саме ті, які нам, людям ХХІ століття, є близькими. Наостанок пам’ятної події голова Ради молодих вчених Університету побажала всім дівчатам і жінкам у науці «мати в серцях те, що не вмирає!».

* * *
Багатогранність генія Лесі Українки нині руйнує всі нав’язані часом канони та стереотипи, й наш сучасник відкриває щоразу нові грані її творчості. Те саме можна сказати й про ще одного ювіляра 2021 року – письменника і вченого Агатангела Кримського – професора Шевченового університету, одного з найвидатніших орієнталістів в історії світової філологічної науки, одного з найосвіченіших постатей свого часу. Все своє життя він з любов’ю будував «міст» між двома світами – українською культурою та культурою народів Сходу. Його ім’я було затверджене XVI сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО в перелікові видатних діячів світу.
З нагоди річниці видатних письменників в Інституті філології відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурний і наративний дискурс модернізму».
Заходу не завадили ані відстань, що розділяла учасників, ані карантин, що диктує умови дистанційного спілкування. Конференцію зорганізували спільно з Тбіліським державним університетом імені Іване Джавахішвілі.
Модератором конференції виступила професорка Олена Романенко. У доповіді «Поетеса зламу століть: творчість Лесі Українки у постмодерній інтерпретації» професорка Києво-Могилянської академії Віра Агеєва торкнулася гострого питання потрійної маргіналізації письменниці – як авторки-жінки, авторки-українки й авторки-модерністки. Імперська думка про славетну представницю роду Косачів була однозначною – не має права бути в українській культурі, яку «заново під’єднала до європейської мережі». У Лесині прижиттєві часи, а згодом за радянського панування вилученню підлягало найцінніше – листи й націозорієнтовані тексти письменниці. Настав час їх повернути, що й було зроблено в масштабі 14-томного зібрання нецензурованих творів Лесі Українки – проєкту, в якому взяли участь близько 30 найкращих фахівців- літературознавців.
Професор Лукаш Скупейко відзначив, що драма Лесі Українки – це не драма життя, яка зазвичай зорієнтована на сюжет і подієвість, а філософсько-символічна драма, для якої важливе ставлення до події та її осмислення. Професор Юрій Ковалів розповів про творчість Агатангела Кримського та Лесі Українки в контексті парадоксів раннього українського модернізму. Професор Рауль Чілачава (дипломат, випускник Шевченкового університету) розповів про шлях Лесі Українки до Грузії. Про образ Лесі Українки в українській масовій культурі говорила професорка Олена Романенко.

Усі випробування, через які пройшла Леся Українка, вона не просто переживала – переплавляла всі емоції і біль у слово, творчість. Цим дивувала своїх сучасників і продовжує дивувати нас. І залишила нам у спадок Слова – проникливі, полум’яні, пристрасні, вишукані, потужні.