6-st КНУ посів позицію 801+ у рейтингу світових вищих навчальних закладів  Times Higher Education World University Rankings (2016-2017), уперше потрапив до Шанхайського академічного рейтингу  університетів світу (The Academic Ranking of World Universities), посівши в ньому позицію 601 – 800. Посів 431-440 місце у світовому рейтингу QS World University Rankings.

Цьогорічна вступна кампанія мала низку особливостей: потік абітурієнтів збільшився не тільки на гуманітарних напрямах, а й на природничих факультетах. При цьому високими були і прохідні бали. Набір на бакалаврат відбувався за новим, укрупненим переліком галузей і спеціальностей, що відповідає світовій практиці. Абітурієнти, які отримали диплом бакалавра, мали право вступати до магістратури за будь-якою спеціальністю, складаючи додатковий іспит із неї (так званий «перехресний вступ»).
Першокурсниками КНУ стали найкращі випускники українських шкіл. Серед них – переможці Міжнародних предметних олімпіад із хімії, біології та математики.

Чотири команди  фізичного і одна хімічного факультету КНУ перемогли у Конкурсі проектів молодих учених, проведеному МОН України. Проекти-переможці отримують державну підтримку.

Президент України Петро Порошенко вдруге зустрівся зі студентами КНУ. Він поділився власним баченням ролі історії та істориків у житті сучасної України. Зустріч була присвячена 150-річчю з дня народження Голови Центральної Ради УНР, видатного історика Михайла Грушевського.

З аншлагом пройшли екскурсії «Ніч у корпусі», організовані силами студентів історичного факультету: темними коридорами Червоного і Жовтого корпусів Університету блукали примари, в капличці й церкві правили службу, а київський генерал-губернатор Бібіков вів судовий процес над студентом Університету Святого Володимира.
Запрацював проект «Студкуратор КНУ». Ініціатива вже діяла на кількох факультетах, а тепер вона стала загальноуніверситетською. Першокурсники потрапили під крило впевнених старших товаришів – кураторів, магістрів університетських премудростей.

В Інституті філології відкрили аудиторію «Ретро», інтер’єр якої відтворено за світлинами навчальних приміщень корпусу початку ХХ ст. Парти, вимикачі, архівні фото на стінах аудиторії максимально відтворюють інтер’єр першої половини минулого століття.

Ландшафтні ідеї Вікентія Беретті щодо створення величного припалацового простору в стилі англійських садів XVIII століття з боку західного фасаду Червоного корпусу відтворили науковці Ботанічного саду імені академіка В. Фоміна. Реалізація таких задумів сьогодні дозволила б перетворити паркову частину Ботанічного саду на місце, варте величі Головного корпусу Університету.

Науковці кафедри фольклористики взяли участь у американському антропологічному проекті – створенні відеогри «Forest Song» («Лісова пісня») за мотивами однойменного твору Лесі Українки.
Винахід університетських хіміків «Міцелярна композиція для доставки протиракового препарату», власником якого є наш Університет, став третім серед переможців Всеукраїнського конкурсу «Кращий винахід року – 2015».

Випускниця механіко-математичного факультету Марина Вязовська опублікувала розв’язання задачі оптимального розміщення сфер у 8-вимірному просторі, яку для 3-вимірного простору ще в 1611 році розглядав відомий астроном Йоганн Кеплер. Ще за тиждень Марині з колегами вдалося подолати задачу і для 24-вимірного простору.

Наймолодша в Україні докторка фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту високих технологій Ольга Броварець разом зі своїм керівником, членом-кореспондентом НАН України Дмитром Говоруном отримали престижну міжнародну премію Scopus Awards Ukraine 2016 у номінації «Найкращий колектив учених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій». Наші науковці – автори  оригінальної теорії спонтанного точкового мутагенезу, яка відкриває карколомні перспективи для новітніх біотехнологій та персоніфікованої медицини.
Креативний простір для талановитих науковців з весни працює на базі Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича. Центр інноваційного  підприємництва California in Ukraine  – некомерційну спільноту, в якій люди працюють над своїми стартапами  – започаткував відомий інвестор та підприємець із Сан-Франциско,  ветеран high-tech індустрії Ігор Шойфот. Учасники проекту зустрічаються з провідними представниками ІТ-галузі України та США, працівниками іноземних компаній з інших країн, успішними підприємцями та молодими стартаперами, які вже досягли певних вершин у своїй справі.

Ректор університету міста Аріель (Держава Ізраїль) професор Міхаель Зініград прочитав блискучу лекцію  про те, як Ізраїль став інноваційною теплицею, як перетворити технологічні розробки на бізнес та як працюють трансферні компанії світу. Тепер ми знаємо, чому помідори сорту черрі приносять Єврейському університетові в Єрусалимі мільйони доларів прибутку!

Учасники Весняної Академії НАТО-2016 «Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни» в Університеті  дізналися про тенденції безпекової політики держав і новітні загрози для Європи в контексті російської агресії проти України від висококваліфікованих теоретиків та практиків із різних країн світу.

На історичному факультеті діє проект під назвою «Історія для воїна», організований студентами за сприяння Українського Інституту національної пам’яті. У його рамках студенти-історики виступають із лекціями, що охоплюють важливі проблеми історії України та національного державотворення, перед військовослужбовцями, які сьогодні захищають країну від ворожої агресії.

«Нев’януча слава. Шана Тарасу Шевченку» – слоган міжнародного проекту, учасники якого подарували Університетові книгу з однойменною назвою під час свого візиту. Це перше видання творів української класики в Китаї за часів незалежності України. Більше того, донедавна Кобзаря в КНР перекладали з російських джерел, і лише нещодавно Гео Баоцюань здійснив прямий переклад. Для цього відомий літературознавець у свої 70 років вивчив українську мову.

Випускник кафедри метеорології та кліматології (географічний факультет) Борис Безнощенко став учасником XXI Української Антарктичної експедиції на станції «Академік Вернадський». Борис виконує там обов’язки метеоролога-зимівника за напрямом Гідрометеорологічні і океанографічні дослідження. З-поміж інших претендентів нашого випускника (тоді ще студента) обрала конкурсна комісія Національного антарктичного центру. На світлині – перша фотосесія Бориса з мешканцями засніженого континенту.