За неповні півтора року Загальноуніверситетський день відкритих дверей КНУExpo перетворився на популярний освітньо-мистецький фестиваль – довгоочікуваний і багатолюдний. Сюди приходять як на свято – і отримують його сповна! У цьому барвистому багатоголосному мурашнику сьогодні можна знайти все – від інформації про освітні перспективи до карколомних і несподіваних експериментів.
Загальноуніверситетський день відкритих дверей KНУExpo задумувався як масштабна освітня виставка. Уперше в історії КНУ представники всіх факультетів та інститутів зібралися під одним дахом 14 квітня 2018 року. Зацікавленість гостей заходу була такою високою, що адміністрація Університету прийняла рішення перетворити фестиваль для абітурієнтів на щорічну подію.

Із публічною доповіддю перед науковцями й студентами КНУ імені Тараса Шевченка виступив Нобелівський лауреат у галузі фізики 2015 року Кадзіта Такаакі.
Лауреат премії за відкриття нейтринних осциляцій презентував результати своїх наукових досліджень студентам, науковцям і всім гостям заходу, які вщент заповнили найбільшу в корпусі аудиторію імені Михайла Максимовича. Слухали навіть на сходинках і в проходах. Символічно, що у цій колись Великій фізичній аудиторії прозвучала лекція Нобелівського лауреата з фізики про основні поняття фізичної природи нейтрино, детектор нейтрино Каміоканде, про етапи опрацювання наукового матеріалу на шляху до відкриття елементарних нейтральних частинок нейтрино. Кадзіта Такаакі оприлюднив свої дані щодо взаємодії цих частинок із матеріальним світом.

Навесні 2019 року розпочав свою роботу проект «Language Exchange Club» кафедри мовної підготовки ННЦ «Інститут біології та медицини». Ідея створення розмовного клубу виникла в процесі викладання української мови іноземним студентам, які навчаються за освітньою програмою «Медицина». Ініціативу кафедри мовної підготовки активно підтримало керівництво Інституту. Практичні заняття з української мови засвідчили, що студенти мають труднощі з опануванням мови, оскільки не можуть знайти цілісного українськомовного середовища поза межами Університету.
Тож «Language Exchange Club» створено насамперед як додаткове українськомовне середовище для студентів-іноземців (з Ірану, Індії, Туреччини, Нігерії тощо), у якому вони можуть практикувати свої мовленнєві навички з носіями української мови.

Ще за життя академіка Миколи Находкіна його вихованці створили про нього біографічний фільм, але Микола Григорович був категорично проти демонстрації картини на широкий загал. «Зробимо це потім», – говорив він. Тепер це «потім», на жаль, настало.
Для презентації фільму про великого сподвижника української науки у день його народження на факультеті радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем зібралися його колеги, учні, науковці, студенти і співробітники.
Академік НАН України, лауреат двох Державних премій, він читав лекції радіофізикам від дня заснування факультету й до свого останнього 93-го літа минулого року. Свого часу 26 років очолював кафедру, 19 – факультет.
– Микола Находкін – людина-епоха, науковець, для якого не існувало авторитетів, – відзначив ініціатор і продюсер фільму Борис Романюк (Інститут фізики напівпровідників). – Аби донести дух величної людини до молодого покоління, ми й зробили цей фільм.

50 років тому вони стали першими іноземцями-студентами щойно створеного факультету кібернетики нашого Університету. Тоді група з 42-х громадян Німецької Демократичної Республіки розпочала своє навчання на кафедрі економічної кібернетики. Сьогодні 17 із них приїхали на зустріч зі своєю alma mater.
«Бути випускниками КНУ для нас – велика гордість, – відзначають випускники. – Здобута в Києві освіта дозволила нам за часів існування НДР, а також після об’єднання Німеччини виконувати цікаві і відповідальні завдання на підприємствах та в установах. Багато хто з нас мав змогу вже на початку професійної діяльності успішно працювати в сфері розвитку та реалізації математичних методів у народному господарстві, відповідно використовуючи знання, отримані в Університеті. Ми щиро вдячні всім викладачам факультету, які супроводжували нас на шляху до отримання дипломів».

У найгарніше свято року вулиці, коридори й аудиторії виграють усіма барвами українського національного вбрання. День вишиванки, що починався як локальна студентська ініціатива понад 10 років тому, швидко перетворився на всесвітний. У третій четвер травня у Києві чи Львові, Дніпрі чи Бейруті, Торонто чи Краматорську святковим убранням і діловим костюмом стає вишита сорочка. Цей незмінний і завжди сучасний символ у всьому світі служить безпомилковим маркером українця.
Її вдягають митці й політики, школярі й дипломати, поети й бізнесмени, але такого розмаїття вишиванок, як у нашому Університеті і навколо нього, не зустрінеш, напевне, ніде у світі. Понад 27 тисяч студентів КНУ представляють усі регіони України, які можна безпомилково впізнати по найкрасивіших у цілому Всесвіті візерунках.

Лише широкий розголос і міжнародний тиск можуть допомогти звільненню наших військовополонених та інших бранців Кремля, – переконаний Юрій Яценко, герой фільму В’ячеслава Бігуна «Сильні духом». Стрічка розповідає про те, як сильний духом одинак зумів протистояти системі. Юрій став першим українським політв’язнем у Росії, якого вдалося визволити. Нині у російському полоні перебувають близько 100 українців. Їм і присвячений фільм.
«Сильних духом» дивилися разом із курсантами ВІКНУ. Вони відгукнулися на заклик Юрія написати листи підтримки українським морякам та іншим українським політв’язням.
Фільм «Сильні духом» розповідає про перші 20 днів незаконного затримання Юрія Яценка у РФ. Набагато довшу історію розповідає і ще раз засвідчує злочин російської агресії проти України його книга, що незабаром вийде друком. Книга називається «Політ в’язня» (де політ – символ свободи, як зазначає Юрій).

Кажуть, що наука може бути цікавою. Ні, наука – це надзвичайно цікаво! Особливо, якщо поглянути на буденні, звичні для людини речі, навички та відчуття крізь призму наукових фактів та законів. У цьому переконалися гості тематичного Дня відкритих дверей хімічного факультету «Хімія відчуттів».
У Великій хiмiчнiй аудиторії зібралося близько сотні допитливих школярів, їхніх батьків та вчителів з різних куточків України. Захід видався багатим на різні активності: спілкування з адміністрацією факультету, студентським активом, майстер-класи, захопливі експерименти, інтерактивні фотозони, де всі охочі могли відчути себе систематизатором таблиці Менделєєва.
Під час екскурсії лабораторіями кожен мав змогу зазирнути «за лаштунки» багатьох хімічних процесів, зрозуміти, як створюють «неонову» рекламу, безконтактно засвітити лампу, провести «полум’яний» аналіз металів та побачити яскраві реакції якісного аналізу, покерувати кольором речовин тощо.

Найкращі враження про Україну повезуть до 48 країн світу учасниці VIII Європейської олімпіади для дівчат (European Girl’s Mathematical Olympiad) EGMO – 2019. Українська команда не тільки жодного разу не пропустила ці змагання, а й перемагала у 4 із 8 олімпіад. Однак сама EGMO приїхала до Києва вперше й тут перетворилася на феєричне свято математики: 196 дівчат із 49 країн світу взяли участь у яскравих церемоніях закриття й відкриття, два дні змагалися у розв’язанні задач з алгебри, комбінаторики, геометрії й теорії чисел, а поки дорослі перевіряли їхні роботи, активно спілкувалися між собою, знайомилися з Києвом, відвідали музей архітектури й побуту в Пирогові, каталися катерами по Дніпру.

Зрозуміти, як налаштована машина комунікативної війни та знайти точку опори у хаотичному інформаційному просторі намагалися студенти спеціальності «Міжнародна комунікація» разом із автором книги «Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот», постійним представником України при Раді Європи (а нині віцепрем’єр-міністром України) Дмитром Кулебою. Він розповів про свою книгу студентам рідного ІМВ напередодні офіційної презентації видання.
– Ви працюватимете у світі, де критичного мислення практично не існуватиме, – окреслив картину світу Дмитро Кулеба. – Як комунікатори ви володітимете страшною зброєю: і масу людей, і конкретну людину ви зможете спрямовувати у потрібному вам напрямку. Інформаційний простір – це простір хаосу, який ви не зможете опанувати повністю, тільки якийсь його сегмент. На думку Дмитра, дисципліна «масові комунікації» поступилася комунікаціям персоніфікованим – їх створили соціальні мережі. За всім, що ми бачимо у смартфонах, стоять дослідження нейропсихологів, а будь-що можна продати блискавично швидко просто сегментувавши аудиторію.