10UAE Vernadsky29arch-Wednesday 11822 роки (з 6 лютого 1996 р.) майорить над Антарктидою український прапор. До його появи та постійної присутності України на шостому континенті великою мірою причетні науковці КНУ.  Наші геофізики, біологи, метеорологи вели свої спостереження на станції «Академік Вернадський» з часів першої Української антарктичної експедиції.  Її начальник, нині завідувач лабораторії  Фізики космосу  фізичного факультету КНУ Геннадій МІЛІНЕВСЬКИЙ був одним із рушіїв нелегкого процесу передачі станції від британців.

–  Історія була ледь не детективна?
– Так, і до неї долучилося чимало хороших людей – Юрій Оскрет, Роланд Франко, Богдан Гаврилишин і фонд «Відродження». Якось відлік ішов на години, коли одна людина просто відкрила сейф і дала гроші. У ті часи 5 тисяч доларів були дуже великою за нашими мірками сумою. І при цьому нічого не попросили навзамін – є такі люди в Україні.
– Скільки разів Ви бували в Антарктиді?
– Протоку Дрейка перетинав разів 20 (лише таким шляхом можна дістатися нашої станції). Але це не тільки експедиції, працював ще на туристичному судні як член команди, лектор і драйвер зодіака.
Зодіак – це човен, дуже зручний для умов Антарктики. На ньому можна ходити хоч по битому льоду, водночас він досить легкий, при потребі його завжди можна витягнути навіть на важкий берег. Драйвер зодіака – господар човна, який возить туристів, розповідає їм історії про континент, про птахів, пінгвінів і морських жителів Антарктики.
– Ваші останні проекти пов’язані більше з біологією, аніж із фізикою?
– Проекти, що виконуються на станції «Академік Вернадський», пов’язані, швидше, тільки з біологією. Мабуть тому, що завдяки мені колись перший біолог потрапив на станцію, і відтоді серед українських зимівників завжди був біолог. Коли британці передали станцію Україні, там не проводилося біологічних досліджень, а тепер це потужний напрям.
Один наш міжнародний проект – встановлення 48 автоматичних камер у колоніях пінгвінів, завдяки яким можна вести цілорічні спостереження (біологічні, фенологічні тощо). Це дуже великий проект, підтриманий Комісією зі збереження морських живих ресурсів Антарктики.
– Популяція пінгвінів не зменшилася?
– Це довгостроковий проект, який дасть результати за 5 чи 10 років, ми розпочали його 2 роки тому.
Другий потужний (і дуже дороговартісний) проект – дослідження переміщень пінгвінів завдяки встановленим на них передавачам. Наші зимівники встановили 15 передавачів. Найцікавіше, що ті з них, які були встановлені в колонії пінгвінів біля нашої станції, виявилися найбільш «живучими». Двоє птахів повернулися з ними за рік! Це був такий невеличкий фурор, бо зазвичай передавачі зникають за 2-3 місяці.
– Наскільки зимівник відірваний від світу?
– Ані Інтернету, ані Скайпу на станції немає, зв’язок зі світом підтримуємо тільки електронною поштою. Навіть цей канал дуже лімітований: двічі на тиждень передаються дані. Можна дзвонити по телефону, але це дуже дорого – до кількох доларів за хвилину. Звичайно, є терміновий зв’язок, але він практично не використовується.
На американській станції Палмер (50 км на північ від нас – недалеко за антарктичними мірками) встановлена антена великого діаметру, там є Інтернет. Широти високі, тому приймач має бути дуже чутливим, антена – діаметром декілька метрів – коштує досить дорого.
– Як розважаються полярники?
– Одна з розваг – традиційна суботня вечеря, до якої полярники збираються при свічках і у вечірніх костюмах, це така приємна урочиста частина життя. Взагалі побут на станції «Академік Вернадський» відрізняється від звичного уявлення про колишні радянські станції, де всі ходили у ватниках, кожухах і валянках. У нас обстановка домашня, дуже чисто і тепло. Коли людина заходить на станцію, вона роззувається, ходить зазвичай у домашніх капцях. Коли у мене запитують, що треба взяти з собою в експедицію, завжди раджу дві пари домашніх капців, бо одна зноситься за півроку.
Святкуємо дні народження, католицьке Різдво (бо навколо всі станції його святкують), Новий Рік – це влітку. А взимку головне свято – Midwinter – середина зими. Воно символізує, що назавтра сонце все вище з’являтиметься над обрієм, і справа йде до завершення зими.
Спілкувалася Лариса Кіт