1052125143Фото Руслана Канюки

21 лютого 1845 р. (9 лютого за старим стилем) завершилося будівництво Астрономічної обсерваторії Київського університету Святого Володимира, яка стала однією з перших заснованих на території України. На той час діяли лише астрономічна обсерваторія у Львові й морська обсерваторія в Миколаєві, а в Харківському університеті існував астрономічний кабінет.
Цьогоріч Астрономічна обсерваторія КНУ відзначає свій 175-річний ювілей. Про найвагоміші досягнення її науковців із гордістю розповідає її керівник Володимир ЄФИМЕНКО.

– Якими науковими здобутками ваших колег може пишатися не лише Україна, а й світ?
– Науковці КНУ стояли біля витоків безлічі наукових відкриттів у царині астрономії. Зокрема, Сергій Всехсвятський, Євген Пономарьов та Геннадій Нікольський у 50-х роках минулого століття уперше розробили концепцію розуміння природи сонячної корони як динамічної. Згодом американський астроном і геофізик Юджин Паркер опрацює й обґрунтує подібні припущення як явище «сонячного вітру». Разом із тим, наші вчені стали родоначальниками поняття «космічна погода», що закріпилося за Київською корональною школою.
У 1960 роки професор Сергій Всехсвятський завдяки спостереженням із обсерваторії робить припущення про наявність у Юпітера кілець, подібних до Сатурнових. І польоти американських міжпланетних космічних апаратів «Voyager-1» та «Voyager-2» підтвердили цей висновок українського вченого, а наземні спостереження Урана й Нептуна засвідчили наявність кілець і в них.
– Наскільки успішною є взаємодія з колегами у європейському та світовому вимірі?
– Рівень визнання професійного рівня українських фахівців та залучення до міжнародних проектів демонструє такий приклад. Астрономи Університету брали участь у наземному забезпеченні космічних місій до комети Галлея (ВЕГА) і до Марса (Фобос). Науковці Астрономічної обсерваторії КНУ Клим Чурюмов і Світлана Герасименко відкрили дві комети. За рішенням Європейського космічного агентства від серпня 2014 року до вересня 2016 року комета Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov–Gerasimenko) досліджувалась за допомогою посадки на неї зондів космічного апарата «Rozetta», запущеного у 2004 році Європейським космічним агентством. Відомо, що у 2024 році NASA розпочне місію «Caesar» із дослідження відкритої українцями комети й шукатиме на ній ознаки життя. Обсерваторія університету братиме участь у підготовці цієї місії і спостерігатиме за кометою. До речі, станція в Лісниках із 2014 по 2018 рік утримувала перше місце серед станцій, які ведуть спостереження за кометами.
Крім того, виготовлені астрономами університету прилади працювали на борту космічних апаратів серії «Інтеркосмос» і «Метеор». КНУ успішно брав участь у роботах за космічними проектами «Попередження», «Інтербол» і подібних.
– Які напрями науковці досліджують сьогодні?
– Основні напрями наукових досліджень, а відповідно й структура обсерваторії, остаточно сформувалися в 90-ті роки. Наразі наші науковці займаються розробкою фундаментальної астрометрії та малих тіл сонячної системи, астрофізикою, вивченням сонячної активності та сонячно-земних зв’язків.
Починаючи з 2015 року фахівці нашої обсерваторії беруть участь у програмі Cherenkov Telescope Array (CTA). Це інтернаціональний проект побудови нового покоління наземних інструментів для дослідження космічного простору в діапазоні гамма-випромінювання. Програма розрахована щонайменше на наступні двадцять років.
У 2006 році у рамках проекту «Створення та підтримка комп’ютерного центру обробки даних супутникових спостережень місії «Інтеграл», спільно з кафедрами фізичного факультету КНУ, Інститутом теоретичної фізики НАНУ, Женевською обсерваторією та Integral Science Data Center (Швейцарія) в нашій обсерваторії створено ВІРГО-обсерваторію. Вона забезпечує доступ до сучасних спостережень космічних рентгенівських та гама-телескопів і відкриває можливість використання даних космічних місій для наукових досліджень у галузі космомікрофізики, астрофізики високих енергій.
А за допомогою телескопа, розміщеного в Лісниках, ведуться спостереження за вкритим льодом супутником Юпітера – Європою, на якому можливе життя, бо в його розломах знайдено воду.
Спілкувався
Володимир Литвиненко

Свій 175-річний ювілей університетська астрономічна обсерваторія – далеко не найбільша серед подібних – зустрічає у статусі всесвітньовідомої наукової установи із сучасними напрямами досліджень, із кваліфікованим колективом науковців, які спроможні вирішувати актуальні проблеми сучасної астрономії і ділитися досвідом з провідними астрофізичними закладами по всьому світу.