unnamed4Лариса КІТ

Унікальну оцінку біоклімату м. Києва
виконала студентка IV курсу
географічного факультету Тетяна Байдюк. Її дослідження  на цю тему стало беззаперечним лідером
Всеукраїнського конкурсу
студентських наукових робіт
за спеціальністю «Метеорологія», заключний тур якого відбувся
нещодавно в Одеському державному екологічному університеті. Серед доповідей 22 інших фіналістів саме робота Тетяни визнана найкращою.
Коли ми спілкувалися з Тетяною Байдюк, вона  з таким захопленням говорила про біокліматичні індекси, тепловий комфорт та мистецтво складання метеорологічних прогнозів, наче займалася ними все життя,
а не якихось пару років.

– Тетяно, ви навчаєтеся лише на IV курсі і вже досліджуєте таку складну тему. Давно нею зацікавилися?
– Лише другий рік, але тема біоклімату мене дуже захопила, відчуваю, що це моє. Разом із моїм науковим керівником доцентом Ольгою Шевченко ми вивчаємо біоклімат міст. У роботі, що вийшла на конкурс – «Біокліматична характеристика міста Києва у літній період» – ми досліджували тепловий комфорт людини у столиці за останні 10 років, далі плануємо вивчати ситуацію у динаміці. Уже зараз я виконую розрахунки біокліматичного індексу з 1961 по 2015 рік, плануємо порівняти біоклімат Києва та його міст-супутників.
– Чим Ваша робота так зацікавила конкурсну комісію?
– Біоклімат великих міст – дуже актуальна у світі тема, що привертає увагу багатьох дослідників. Адже достовірні результати такого дослідження є підґрунтям для розробки та впровадження заходів адаптації і, таким чином, підвищення комфортності урбанізованого середовища для проживання.
Досягнення теплового комфорту людини залежить від багатьох чинників.  При розрахунку більшості старих радянських біокліматичних індексів враховували лише метеорологічні параметри (температуру повітря, швидкість вітру та вологість). Індекс, яким ми скористалися, є одним із найпопулярніших для оцінки біоклімату в усьому світі. Він враховує не лише вплив метеопараметрів, а й фізіологічний стан людини, умови середовища, теплоізоляцію одягу, тому є одним із найоб’єктивніших на сьогоднішній день. За допомогою нього вираховували біокліматичні оцінки для більшості великих міст планети.
В Україні це зробили поки що тільки одесити та ми – для Києва.
– Ви – майбутній метеоролог. Уже знаєте, як складають прогнози погоди?
– Цього треба довго вчитися. Для поглиблення теоретичних знань, отриманих мною на кафедрі, я нещодавно почала за сумісництвом працювати в Українському Гідрометеорологічному центрі. Ми займаємося підготовкою короткострокових і довгострокових прогнозів погоди. За кожен прогноз відповідає окремий синоптик. Щодня з 8 до 10 ранку кожен із них окремо складає свої прогнози, використовуючи чисельні розрахункові моделі та аналізуючи інформацію про поточну синоптичну ситуацію. Потім відбувається колективне обговорення прогнозів, нерідко спалахують дискусії та суперечки. Адже для синоптиків дуже важливо у формулюванні прогнозу – буде  4–6ºС чи 5–7ºС!
В Університеті нам дають прекрасну теоретичну підготовку, але лише потрапивши на роботу я зрозуміла, наскільки важлива ще й практика. Тільки тут я можу застосувати отримані знання й тішитися результатами своєї роботи.