Книга журналістівВ Університеті підготовлено проект Тимчасового положення «Про порядок реалізації студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка права на вільний вибір навчальних дисциплін». Це Положення є спробою формалізувати ті кроки, які повинен зробити студент з метою реалізації свого права вибору. Наразі пропонуємо підбірку запитань-відповідей з презентації проекту цього положення на НМР Університету і покрокову інструкцію, які допоможуть студентам зорієнтуватися і вчасно зробити свій вибір.

1. Право студента на вільний вибір  навчальних дисциплін звучить досить інтригуюче. Але наскільки свідомим повинен бути студент, щоб обрати з-поміж сотень запропонованих в Університеті дисциплін необхідні саме йому?

Право на вільний вибір студентами навчальних дисциплін передбачене Болонською декларацією та Законом України «Про вищу освіту». Разом з тим, тут є певна пастка для тих студентів, які вважають, що це право означає «дозволено все». Насправді, метою вільного вибору дисциплін є забезпечення якісної студентоорієнтованої підготовки, яка в майбутньому дозволить випускникам працевлаштуватись. Саме за рахунок дисциплін вільного вибору в основному здійснюється академічна мобільність студентів. Проте, вступивши на певну спеціальність відповідного факультету, студент вже зробив свій професійний вибір, і передбачені новим Законом 75% обов’язкових фахових дисциплін покликані забезпечити необхідну фахову складову його майбутнього диплома. Набір фахових дисциплін дає студенту поглиблені професійні знання, право на професійну кваліфікацію та сприяє його подальшому працевлаштуванню саме за фахом. Решта – 25% дисциплін на вільний вибір студента – так само повинні сприяти поглибленню його знань, однак не обов’язково (і взагалі невідомо, чи) поліпшать його можливості щодо майбутнього працевлаштування. І, надаючи перевагу непрофільній дисципліні, студент повинен це усвідомлювати, а пріоритетність вибору дисциплін залишається в межах відповідного факультету/ інституту.

2. З огляду на передбачені новим Законом України «Про вищу освіту» зміни у навчальному процесі необхідність прийняття такого Положення очевидна, але чому воно тимчасове?

Для нас це зовсім нові процеси, для яких поки що не існує налагодженого механізму реалізації, як немає і повного розуміння, з яким результатом спрацює запропонована експериментальна модель. Тому було прийняте рішення щодо підготовки тимчасового документа, яким в Університеті регламентуватиметься механізм реалізації права студента на вільний вибір дисциплін. Це Положення буде апробоване у системі «Тритон» протягом кількох семестрів і  доопрацьоване на підставі отриманих результатів та набутого досвіду.

3. Студентів яких курсів торкнуться ці зміни?

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», який набув чинності 06.09.2014 року, нові навчальні плани, узгоджені з його вимогами, вступили в дію з 01.09.2015 року. Це означає, що зміни стосуються усіх студентів, які у вересні 2015 року розпочали своє навчання на 1 курсі бакалаврату або магістратури. Так само під дію чинного законодавства підпадає кожен наступний набір студентів.

4. Коли саме студент повинен зробити свій вибір?

Щодо самої процедури чи порядку вибору, то агітація студентів кафедрами може тривати хоч і протягом усього періоду навчання студентів. Але самі етапи вибору не повинні бути розмиті в часі, зокрема з огляду на різні терміни навчання, встановлені для різних освітніх рівнів, наприклад, для студентів магістратури на базі ОКР «спеціаліст» (1 рік) чи студентів професійної і дослідницької магістратури (1,5 і 2 роки відповідно). Тому строки вибору пропонується затверджувати окремим розпорядженням по відповідному навчальному підрозділу.

5. Чи передбачає це Положення можливість реалізації права студента на вільний вибір навчальних дисциплін поза межами Університету – в інших ВНЗ України чи за кордоном?

Щодо можливостей навчання в інших ВНЗ України чи за кордоном, то механізм реалізації академічної мобільності, зокрема і міжнародної, для студентів Університету забезпечуватимуть два інші документи – «Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність у КНУ імені Тараса Шевченка» та «Положення про порядок перезарахування результатів навчання у КНУ імені Тараса Шевченка».

6. Як у Положенні враховано право на вільний вибір дисциплін студентами PhD?

У підготовці студентів PhD можна визначити дві складові – наукову і освітню. Передбачається, що першу формує сам здобувач наукового ступеня під керівництвом свого наукового керівника (як молодий науковець, дослідник, здатний самостійно вдосконалювати і поглиблювати фахові знання), і тільки другу, освітню складову йому забезпечує прослуховування загальних освітніх дисциплін, наскрізних для підготовки фахівців вищої кваліфікації усіх спеціальностей. Зрозуміло, що в останньому випадку про вільний вибір не йдеться.

7. Яким чином формуватимуться групи студентів за «інтересами»?

Авторами Тимчасового положення запропонована різна градація щодо кількості осіб в групах, в основу якої покладено дві дефініції – блок за спеціалізаціями (пакет жорстко фахових дисциплін) і блок вільного вибору (цей пакет передбачає вільний вибір дисциплін в Університеті і вільний вибір зі спеціальності). Відповідно до цього, пропонована кількість студентів – 20 осіб у фахових групах і 25 – у групах вільного вибору.
Також Положення передбачає низку випадків, коли студентові може бути відмовлено у виборі тієї чи іншої дисципліни, зокрема, якщо це не може бути забезпечено Університетом.
Детальну інструкцію з реєстрації та роботи студентів у системі автоматизації навчального процесу Університету для здійснення вільного вибору навчальних дисциплін дивись на сайті   – http://nmc.univ.kiev.ua/doc.htm .

Підготовлено Центром комунікацій