Досвід материнства під час війни – у фокусі уваги науковців

Анна Луканська

Психологи Шевченкового університету працюють над проєктом «Інтегративна модель чинників репродуктивної поведінки
та перинатального психічного здоров’я жінок під час війни»,
що переміг у грантовому конкурсі Національного фонду досліджень України «Передова наука»

Проєкт, розрахований на 2026-2028 роки, втілюватиме команда на чолі з докторкою психологічних наук, професоркою, завідувачкою кафедри психодіагностики та клінічної психології Факультету психології КНУ Людмилою Крупельницькою.
В умовах війни та гуманітарної кризи не кожна жінка наважиться привести в цей світ немовля.
«За цим стоїть певна мотивація – невизначеність майбутнього, страх за безпеку свою і майбутньої дитини, обмежені ресурси, нестабільність ситуації», – констатує Людмила Крупельницька. Останнім часом до цього додалося емоційне виснаження, апатія та депресивні стани.
«З 2014 року народжуваність в Україні щороку знижувалася на 7 відсотків, а з початком широкомасштабного вторгнення ця тенденція значно поглибилася. Попри те, що кількість шлюбів залишається майже незмінною, подружні пари дедалі частіше відкладають зачаття дитини до кращих часів. Крім того, зростає ризик появи посттравматичних стресових симптомів у вагітних та породіль», – зазначає Людмила Крупельницька.
Вплив травмівного досвіду війни на жінок досліджували й за кордоном. Проте сучасна російсько-українська війна безпрецедентна за тривалістю та інтенсивністю, вона має інше соціально-культурне тло. Тому поширювати висновки щодо боснійських або сирійських жінок-біженок на український контекст не можна без попередньої верифікації, застерігає професорка. До того ж наукові знання про психічне здоров’я у перинатальному періоді сформовані на основі досліджень, проведених у країнах з високим рівнем доходу, де умови життя, медична інфраструктура та соціальна підтримка значно відрізняються від українських.
Завдяки проєкту науковці КНУ сподіваються заповнити таку прогалину. За підсумками дослідження планують написати колективну монографію про те, як впливають воєнні стресори на перебіг вагітності і пологів, на рівень психічного і соматичного здоров’я матері та дитини.
Над цією проблематикою психологи КНУ працювали й раніше – зокрема, у межах наукового проєкту «Перинатальне психічне здоров’я українських вагітних жінок та молодих мам під час війни». У 2022-2023 роках через опитування майже восьми сотень респонденток – ВПО та українських біженок за кордоном – визначали головні прогностичні чинники, що впливають на психічне здоров’я під час вагітності та перших місяців після пологів. З’ясувалося, що основним джерелом дистресу переміщених вагітних та молодих матусь є додатковий фінансовий тягар, пов’язаний з війною і міграцією, та відсутність або низька якість соціальної підтримки. До речі, українські жінки, які під час широкомасштабного вторгнення народжували в безпечних умовах, за кордоном, мали вищі показники післяпологової депресії порівняно з тими, які народжували вдома, в Україні.
Непереливки було й тим, хто рятувався від російських бомб у наших тилових регіонах: обстежені в межах проєкту внутрішньо переміщені жінки демонстрували більше випадків передчасних пологів та поширення соматичних захворювань, а третина з них після появи дитини мали симптоми посттравматичного стресового розладу. Ситуацію ускладнювали постійні ворожі обстріли критичної інфраструктури. Вже наприкінці 2023 року зафіксовано понад 1200 атак на систему охорони здоров’я, зокрема, на пологові будинки й дитячі лікарні. Частина медзакладів зруйнована вщент або перепрофільована.
Під час нового проєкту науковці КНУ планують вивчити досвід ще трьох сотень жінок, які звернуться до закладів охорони здоров’я для супроводу вагітності чи допомоги під час пологів.

«Методологія дослідження передбачає анкетування з використанням валідних психометричних інструментів, що дозволяють оцінити рівень психічного здоров’я жінки, якість материнського догляду, задоволеність досвідом пологів, наявність симптомів післяпологового стресу, депресивних та тривожних станів. Крім того, збиратимемо дані про соціально-демографічні характеристики, акушерський анамнез, досвід переміщення та переживання воєнної травми», – уточнює Людмила Крупельницька.

Над проєктом протягом 2026-2028 років працюватиме команда у складі професора кафедри акушерства та гінекології Одеського національного медичного університету, віце-президента Асоціації перинатологів України Володимира Артьоменка, а також співробітників кафедри психодіагностики та клінічної психології Факультету психології КНУ – доцента Ольги Морозової-Ларіної та асистентів Альони Вавілової, Антоніни Молотокас, Артема Баратюка й Назара Яценка. Крім того, до групи науковців долучився Станіслав Казаков – член наукової школи «Клінічна психологія» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
На основі отриманих результатів створять інтегративну модель психологічних, соціальних та клінічних чинників, що визначають репродуктивну поведінку та психічний стан жінок у перинатальний період в умовах війни. Це фундаментальне дослідження матиме й прикладний ефект – використовуватиметься для розроблення профілактичних програм та клінічних протоколів підтримки вагітних та молодих мам у перші місяці після пологів. Зокрема, результати дослідження можуть бути використані в методичних рекомендаціях щодо супроводу вагітних жінок у кризових умовах, вдосконалення протоколів психосоціальної допомоги та впровадження інноваційних моделей підтримки у перинатальних центрах, медичних і соціальних закладах.
Напрацювання науковців планують інтегрувати у навчальні дисципліни освітніх програм з клінічної психології для магістрів. Автори також створять перший українськомовний словник із перинатальної психології. Проєкт сприятиме розвитку програм підготовки відповідних фахівців, зміцненню системи охорони психічного здоров’я в Україні та формуванню національної стратегії підтримки материнства в умовах воєнного часу.