Російський опозиціонер, чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров провів у нашому університеті публічну лекцію на тему «Російська агресія в контексті світової політики». Вона відбулася в рамках презентації виданої в Україні книги Каспарова «Торгівля страхом» – збірки вибраних політичних текстів Гаррі Кімовича, які виходили на сторінках відомих аналітичних видань та інтернет-порталах від початку тисячоліття.

КаспаровУ ході лекції Гаррі Каспаров говорив про цивілізаційний конфлікт між європейськими та азійськими цінностями, історичні закономірності, які не всі помічають, та надзвичайну небезпеку історичних міфів:

- Міфологія  – найбільш вибухонебезпечний історичний продукт. Зіткнення міфів з реальністю завжди закінчується кров’ю. Сьогодні ми бачимо кінцевий етап протистояння візантійської, азійської традиції з європейською. Це остання відчайдушна спроба орди зберегти свій простір.

- Найбільший міф кінця ХІХ – початку ХХ століття – «Великі війни вже неможливі». Про це писали книжки й наукові роботи; тим часом як у генеральних штабах тривала інтенсивна підготовка до війни, світ жив ілюзіями про її неможливість. У результаті перша світова, на мою думку, триває ось уже 100 років – адже саме тоді були закладені основи багатьох сьогоднішніх конфліктів.

- Головний урок другої світової – не чіпати сучасні кордони, наскільки  б поганими вони не були. Як тільки змінюють кордони – практично по них проливається кров. Радянський Союз був приречений на розпад з багатьох причин, однак у його останніх керманичів вистачило глузду не дуже чіпати кордони – тільки тому не було тоді великої крові, як у Югославії, що розвалилася в той самий час. Росія рано чи пізно розпадеться саме через те, що не має чітких кордонів.

- Від 1996 року проблему влади в Росії перестали вирішувати шляхом виборів. Це в Україні чинний президент, який утратив авторитет у народу, може програти вибори (а спроба організувати операцію «Правонаступник» у 2004-му закінчилася першим Майданом). В Україні існує потенціал протидії владі, а в Росії він відсутній. Українці навряд чи пам’ятають, хто в них був спікером парламенту 20 років тому, тоді як в Росії при владі одні й ті самі: Зюганов, Жириновський, Явлінський, Чубайс… Вони там навічно, не кажучи вже про Путіна.

- Процеси формування, розвитку й краху диктатури в усі часи однакові, тому я давно передбачав крах режиму Путіна. На одній газовій трубі вічно не виїдеш. Що ще лишається диктаторові, який хоче правити вічно, нескінченно розширювати «руській мир» і «вставати з колін», крім зовнішньої агресії?

- Не здивуюся, якщо 9 травня по Червоній площі перед очима тих західних гостей, які ризикнуть приїхати до Москви, провезуть установки «Бук», і одна з них буде з тим самим екіпажем…

- 70% новин російського телебачення – про Україну, тому що про Росію краще не говорити. Навіть за часів Сталіна пропаганда малювала якісь світлі картини – хоча б про майбутнє своїх громадян. А путінський телевізор – це форма прокази. Моя мама живе в Москві, вона народилася й закінчувала школу за Сталіна, то вона каже, що такого рівня обробки, як зараз, не пам’ятає. Вже з кожного чайника ллється пропаганда. Коли брехня стовідсоткова, з нею складно боротися.

- Головний історичний урок – якомога швидше і жорсткіше протистояти агресорові. Ціна перемоги буде великою, але сьогодні вона може бути меншою, ніж завтра. Однак я оптиміст і напевне знаю, що ви точно побачите інакший світ.

Відповідаючи на численні запитання студентів і гостей заходу, Гаррі Каспаров повідомив також, що закінчує роботу над наступною книгою – «Зима наступає», яка вийде англійською мовою і руйнуватиме ще один міф – про те, що «після Путіна може бути ще гірше», про спіральність, а не лінійність історії.