Володимир ІЛЬЧЕНКО,
в. о. директора,
Інститут високих технологій

У 2009 році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка створено новий організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ – Інститут високих технологій (ІВТ).
Виникнення таких інститутів – сучасна світова тенденція, яка базується на тому незаперечному факті, що розвиток природничих наук нині вимагає від висококваліфікованих спеціалістів не тільки глибоких знань із певних фахових дисциплін, а й міждисциплінарної підготовки, широкого творчого мислення, яке охоплює суміжні галузі науки.
На момент створення ІВТ в Україні не існувало аналогів такого навчального закладу, який забезпечував би єдиний комплекс підготовки в галузі високих наукоємних технологій.
Інститут пишається вже трьома випусками магістрів зі спеціальності «Високі технології», які успішно працюють в інститутах НАН України, продовжують навчання в аспірантурах вищих навчальних закладів України та інститутах Національної академії наук України, а дехто вже представив до захисту свої кандидатські та докторські дисертації.

Заявили про себе
Упродовж останніх років науковці Інституту ведуть фундаментальні та прикладні дослідження з пріоритетних у світі напрямів. Про високий рівень цих робіт свідчить той факт, що від моменту створення Інституту його науковці отримали три Державні премії України в галузі науки і техніки. А завідувачеві кафедри супрамолекулярної хімії професору І. Комарову (на фото) була присуджена престижна премія Георга Форстера (м. Бамберг, Німеччина, квітень 2015 р.) за дослідження фотокерованих пептидів – основи фотокерованих антибіотиків нового покоління. Співробітники кафедри нанофізики конденсованих середовищ (завідувач кафедри професор В. Скришевський та кандидат наук С. Литвиненко) створили новий тип  «електронного язика»,  здатного визначати рідини і розпізнавати смак. Цю розробку підтримує міжнародний патент PCT, її відзначили в прес-релізах Американського хімічного товариства за листопад та грудень 2014 року як один із найвагоміших наукових результатів минулого року. Інформацію про цю розробку широко висвітлювали й вітчизняні мас-медіа.

За результатами рейтингу науковців 4 викладачі Інституту (професори О. Шиванюк, О. Солдаткін, С. Дзядевич та О. Колежук) увійшли до списку 100 найбільш цитованих вчених України в 2014 році.

Igor-Komarov-ta-Volodimir-Ilchenko (1)Масштаби
співпраці
Тісна співпраця з Інститутами НАНУ – серйозна запорука успішного розвитку наукоємних технологій в нашому Інституті. Професори та доктори наук Інституту фізики напівпровідників імені В.Є.Лашкарьова, Інституту молекулярної біології і генетики, Інституту органічної хімії та інших читають спецкурси для наших студентів, виконують лабораторні та дипломні роботи в цих інститутах. Це допомагає студентам ознайомитися із сучасним науковим обладнанням та навчитися самостійно організовувати наукові дослідження в майбутньому. Плюси такого співробітництва очевидні, зокрема відпадає необхідність закупівлі для ІВТ деякого вартісного сучасного обладнання, необхідного як для виготовлення нано- та інших матеріалів, так і для проведення аналітичного дослідження їхніх властивостей.
Викладачі Інституту широко розвивають співпрацю з відомими науковими центрами Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Великобританії та інших країн, у тому числі в рамках міжнародних грантів. Так, тільки  в межах навчальної програми ТЕМПУС ІВТ щороку направляє на стажування або виконання дипломних робіт до європейських університетів до 10 студентів. Нові можливості відкриваються після підключення України як асоціативного члена до наукової програми Горизонт-2020. Інститут високих технологій вже отримав позитивні рішення щодо двох грантів з мобільності в рамках цієї програми, що відкриває широкий шлях до наукового обміну для студентів, аспірантів та співробітників Інституту.

Згідно
з сучасними
економічними
теоріями
стабільний успішний розвиток економіки та промисловості країни можливий лише тоді, коли питома вага виробництв, які працюють в умовах шостого технологічного укладу, неухильно зростатиме. Україна зробила свій вибір як країни-партнера ЄС. Тепер необхідно закріпити цей вибір конкретними кроками –  проведенням реальних реформ в освіті та науці. Саме це сьогодні чи не єдине джерело майбутнього піднесення економіки і промисловості. Однак такі кроки абсолютно неможливі без підготовки відповідного кадрового потенціалу – фахівців, здатних на технологічне переозброєння всіх видів виробництва та постійний інноваційний процес, що підтримуватиме його на конкурентоздатному рівні.