СергійчукЛариса КІТ

У листопаді вшановують 85-ті роковини одного з найбільш страшних злочинів ХХ століття – Голодомору, штучно організованого в Україні сталінським режимом. 18 країн світу офіційно визнали його геноцидом українського народу. Нині тривають суперечки щодо встановлення кількості жертв Голодомору.

Відомий дослідник Голодомору, професор історичного факультету КНУ Володимир Сергійчук два тижні виступав із лекціями у США та Канаді, де презентував україномовне і англомовне видання книги «Голодомор 1932 – 1933 років як геноцид українства» та змалював картину кількості втрат України від цього злочину.

Доповіді професора Сергійчука слухали на міжнародній конференції в Університеті штату Каліфорнія та в українських громадах Едмонтона, Вінніпегу, Торонто, Монреаля, Нью-Йорка і Чикаго. На лекції у Вінніпезі були присутні депутати Парламенту Канади і провінції Манітоба, а у Нью-Йорку – дипломати з Представництва України при ООН. Відеозаписи лекцій, викладені в мережі, у рази збільшили їхню аудиторію. Кількома тижнями пізніше Володимир Сергійчук виступив з аналогічними лекціями у Віденському університеті, а також – в українському посольстві у Баку.
Професор Сергійчук провів широкий і детальний аналіз демографічної ситуації в УРСР у часи Голодомору. Обрахунок кількості жертв ґрунтувався на різних джерельних матеріалах радянських архівів – не тільки переписів населення 1926, 1937 і 1938 років, але й документації з різних районів, статистики учнів у школах та продовольчих записів, потоків міграції та багатьох інших документів. Деякі з цих документів відверто шокують, як от сторінка шкільного журналу із села Хацьки Черкаської області:
– У вересні до 4Б класу прийшов 41 учень, а у червні тут навчатиметься лише 8 школярів, – коментує Володимир Сергійчук. – Ще більше вражає довідка сільської вчительки про те, скільки дітей залишилося в живих на одному сільському кутку. 1926 року тут народилося 17 дітей, на вересень 1933 року вижили тільки 5.
За підрахунками професора Сергійчука, у 1932-1933 роках в УРСР загинуло не менше трьох мільйонів дітей, а разом усіх мешканців УРСР – не менше семи мільйонів. Навесні учасники міжнародної конференції з Голодомору, що збиралися в КНУ, також говорили про мінімум 7 млн. жертв. Таку саму цифру озвучив і Президент України Петро Порошенко у виступі на 73-й сесії Генеральної Асамблеї ООН.
– Однак якщо вдасться розшукати нові докуменнти і скласти ширше уявлення про картину Голодомору в регіонах, то ця цифра зросте, – переконаний Володимир Сергійчук. – Виходить, що твердження німецьких дипломатів 1933 р., яке відбито у їхніх звітах до свого уряду з Москви і Харкова про втрати в Україні від 7 до 10 млн, знайдуть своє підтвердження. Тим більше, якщо врахувати втрати українства на Поволжі, Кубані, Слобожанщині, Північному Казахстані, у Західному Сибіру, де також був голод, але без ознак геноциду, як в Україні.