Колоритне фото«Utilitas, Honor et Gloria»

«Користь, честь і слава»… Три слова, три поняття, три правила життя, які визначають напрям руху, сенс існування, логіку дій Київського національного університету імені Тараса Шевченка впродовж ось уже 185 років.

Створений указом тогочасного російського імператора Миколи І, Київський університет, всупереч монаршим сподіванням, відіграв одну з провідних ролей в українському модерному націєтворенні, а служіння на користь імперії змінив на служіння на користь власного народу.

Імена – епохи

У нашому університеті розкрився геній Михайла Максимовича, тут народилися палкі декларації Кирило-Мефодіївців, лунала поезія Тараса Шевченка, формувався світогляд Михайла Драгоманова та Володимира Антоновича, у його аудиторіях зростали Михайло Грушевський і Микола Міхновський, гартували свої таланти Микола Зеров, Максим Рильський, Василь Симоненко… Навіки закарбували свої імена на скрижалях світової науки славні університетські вихованці та вчені: Іван Лучицький, Володимир Піскорський, Федір Фортинський, Юліан Кулаковський, Олексій Гіляров, Дмитро Чижевський, Костянтин Неволін, Олександр Кістяківський, Михайло Ващенко-Захарченко, Дмитро Граве, Отто Шмідт, Микола Боголюбов, Микола Шиллер, Сергій Реформатський, Анатолій Пилипенко, Павло Тутковський, Іван Шмальгаузен, Карл Кесслер, Борис Мазурмович, Олександр Палладін, Володимир Бец, Микола Стражеско, Сергій Навашин, Михайло Кравчук, Віктор Глушков, сотні й тисячі видатних постатей, які крок за кроком творили сучасну Україну, її наукову та освітню традицію, її інтелектуальне та суспільне обличчя. Усі вони — частинки Київського університету, всі пронесли через свої долі університетський девіз, його ціннісний імператив: «Користь, честь і слава».

Повернення Тараса Шевченка

На початку 1939 року колектив Університету звернувся до уряду із клопотанням про присвоєння Київському державному університету імені Тараса Шевченка. 5 березня 1939 року вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про увічнення пам’яті поета Т. Г. Шевченка у зв’язку з 125-річчям з дня його народження», другим пунктом якого оголошувалося: «Присвоїти ім’я Т. Г. Шевченка державному Київському університету». Наступного дня, 6 березня 1939 року, у парку напроти головного університетського корпусу було урочисто відкрито пам’ятник Тарасу Григоровичу.

Так Тарас Шевченко символічно посів місце свого колишнього гонителя – імператора Миколи І, який своїм розпорядженням про багаторічне ув’язнення поета відірвав його від університетського життя. Шевченко повернувся в університет своїм іменем і своїм нескореним духом.

 

Класичний заклад вищої освіти

 

1 квітня 1994 року Указом Президента України університету було надано статус «національний», а 25 листопада 1999 року автономний статус університету суттєво розширено. 5 травня 2008 року видано Указ Президента України, яким передбачено перетворення університету на головний навчально-науковий центр України з підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації. 29 липня 2009 року постановою Кабінету Міністрів України університету було надано статус самоврядного (автономного) дослідного національного вищого навчального закладу, передбачено посилене фінансування програм перспективного розвитку університету, а 8 липня 2013 року Указом Президента України Київський університет названо «головним навчально-науковим центром України з підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації», визначено заходи з підтримки основних університетських наукових, навчальних та соціальних програм.

Підтвердженням високих здобутків

університетської спільноти є:

високі місця в загальному і предметному World University Rankings компанії QS (Велика Британія); перше місце серед українських університетів у регіональному рейтингу та входження до ТОП-500 рейтингу працевлаштування від цієї ж компанії;

присутність у загальному і предметному рейтингах Times Higher Education (Велика Британія);

єдиний із українських ЗВО наш університет рейтингується у впливовому освітньому ресурсі США U. S. News and World Report Global Education;

найкращі серед українських університетів показники публікаційної активності (16711 публікацій у науковометричній базі Scopus; індекс Гірша рівний 90);

потужний викладацький склад – в освітньому процесі беруть участь (зокрема за сумісництвом і через Відділення цільової підготовки НАН України) 2842 викладачі, серед яких: 99 академіків і членів-кореспондентів НАН України та галузевих академій наук, понад 650 докторів наук і 1760 кандидатів наук;

широкий спектр освітніх послуг (за 59 спеціальностями 25 галузей знань навчається понад 27,8 тис. осіб);

найбільші серед українських університетів обсяги наукових досліджень.

КНУ на карті світу

На сьогодні університет співпрацює у рамках 300 партнерських угод із 63 країнами світу. У КНУ функціонують 34 центри, які створені, спільно фінансуються або мають спільні проекти з іноземними установами.

Лише за останній рік у 63 країнах світу в рамках програм академічної мобільності перебували 1014 студентів, 40 аспірантів, 670 викладачів і співробітників Університету. На міжнародні конференції, симпозіуми, семінари тощо було відряджено 316 осіб, для обговорення питань про співпрацю та вивчення досвіду іноземних університетів – 48 осіб, на координаційні зустрічі та наради – 7 науковців, на міжнародні олімпіади – 44 студенти. Переважна більшість викладачів, науковців і студентів виїздили до університетів і наукових установ Німеччини, Франції, Польщі, Чехії, Китаю та інших країн.

 

На сьогодні освітній процес і науково-дослідницьку

діяльність в університеті забезпечують:

 

14 факультетів: географічний; економічний; інформаційних технологій; історичний; комп’ютерних наук і кібернетики; механіко-математичний; психології; радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем; соціології; фізичний; філософський; хімічний; юридичний; факультет військової підготовки Військового інституту;

7 навчальних інститутів: високих технологій; журналістики; міжнародних відносин; філології; військовий; управління державної охорони України; післядипломної освіти;

Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини»;

Навчально-науковий інститут «Інститут геології»;

Коледж геологорозвідувальних технологій, оптико-механічний коледж;

підготовче відділення;

Український фізико-математичний ліцей;

астрономічна обсерваторія, ботанічний сад, Канівський природний заповідник.

Інноваційну складову діяльності факультетам та інститутам допомагає реалізувати Науковий парк.

 

Сьогодні за всіма освітньо-кваліфікаційними, освітніми, освітньо-науковими та науковими рівнями вищої освіти (6—10 рівні Національної рамки кваліфікацій України) в університеті навчається понад 27,8 тис. осіб:

понад 900 — за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста;

майже 17900 — за освітнім рівнем (ступенем) бакалавра;

понад 400 — за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (друга вища освіта);

понад 7500 — за освітнім рівнем (ступенем) магістра;

1139 — за освітньо-науковим рівнем (ступенем) доктора філософії, в аспірантурі та ад’юнктурі;

74 — у докторантурі.

 

Літописець епохи

 

Ще один ювілей святкує наша громада: цього жовтня виповнюється 90 років газеті «Київський університет»! Це видання завжди було і залишається у вирі університетського життя, воно стало своєрідним творчим осередком, відображенням усіх повсякденних клопотів і високих злетів академічного товариства. Дотепер до редакції газети заходять і пишуть студенти і професори, фізики і дипломати, а кожен свіжий номер, мов скарб, представники підрозділів везуть своєму читачеві.

Трансфер технологій

Університет є власником 185 охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності. Портфель інтелектуальної власності Університету складається на 85 % із патентів на винаходи та патентів на корисні моделі, які належать до промислової власності, з яких майже 65 % – це патенти із двадцятирічним терміном дії, що засвідчує наявність значного науково-дослідного потенціалу Університету для вирішення складних науково-технічних задач.

Розробки Університету представлені в найбільшій у світі міжнародній мережі трансферу технологій  – Європейській мережі підприємств – Enterprise Europe Network (EEN). Ця мережа визнана Єврокомісією як ключовий інструмент ЄС для розвитку інноваційного бізнесу. Лише протягом 2018 року у мережі EEN Університет представив 10 пропозицій.

Освіта – стратегія майбутнього

Європейські прагнення знайшли яскраве відображення під час Революції Гідності 2013 – 2014 років, коли університетська громада взяла найактивнішу участь у подіях на Майдані. Неоголошена війна на сході, анексія та окупація Криму викликали в університеті потужний волонтерський рух, в якому згуртувалися представники всіх верств нашої академічної спільноти.

Ухвалення нового закону України «Про вищу освіту» відкрило перед університетом нові можливості, але, водночас, поклало на наш колектив важливі стратегічні завдання щодо формування національної еліти України, підготовки висококваліфікованих кадрів для наукових, освітніх і виробничих установ, сприяння інтеграції України у світовий економічний простір як рівноправного партнера, напрацювання рекомендацій органам державної влади для прийняття ефективних управлінських рішень у процесі реагування на економічні, військові, політичні, екологічні, соціальні виклики.

 

Університет був, є і буде

 

Враховуючи світові тенденції, пріоритетними напрямами діяльності університету на середньо- та довготривалу перспективу є розвиток природничих, фізико-математичних досліджень, досліджень про Землю, гуманітарних, соціальних, поведінкових, економічних, юридичних, технологічних, мистецьких, медичних наук, формування широкого світогляду здобувачів освіти відповідно до сучасних тенденцій розвитку інформаційного суспільства та утвердження національних, культурних і загальнолюдських цінностей як важливої передумови розвитку держави.

Нині КНУ твердо стоїть на основі своїх ціннісних орієнтирів, визначених нашим девізом. Працюючи задля користі держави та її народу, задля честі свого імені та задля слави минулих, сучасних і прийдешніх поколінь, ми впевнено дивимося в майбутнє, непохитно переконані в тому, що жодні геополітичні потрясіння, жодні світоглядні зміни не зруйнують нашого рішучого поступу вперед, не пошкодять нашого фундаменту. Ми віримо в те, що Київський університет був, є і буде основним генератором прогресивних ідей в Україні, двигуном її суспільного розвитку, джерелом її найвагоміших наукових відкриттів. Наша віра ґрунтується на 185-річному історичному досвіді, глибокій гуманістичній традиції та неперевершеній здатності наших людей до позитивної, творчої праці на КОРИСТЬ, ЧЕСТЬ І СЛАВУ нашої Батьківщини.