МетеликСергій ДАНИЛЕНКО,
доцент,
директор Центру комунікацій

2015 року в університеті створено новий структурний підрозділ – Центр комунікацій. Доцільність такого кроку, як на мене, очевидна та своєчасна.
Для державотворчих інституцій, до яких належить і КНУ імені Тараса Шевченка, взаємодія його складових – украй важливе питання існування та розвитку. Навіть з географічного погляду наш університет є доволі складним організмом, оскільки корпуси розташовані у віддалених точках Києва. Тому питання взаємодії, формування (попри фізичну розпорошеність) єдиного цілого – особливе завдання, яке можна вирішити за допомогою сучасних комунікацій. Зауважу, що це загалом питання складне не лише з технічного погляду. Першочергово постала потреба змін світогляду й культури у питаннях інформаційного обміну в нашому академічному середовищі. А це не так просто з огляду на те, що нашу громаду формують різні у багатьох сенсах аудиторії:  головні з них – студенти, викладачі, науковці, адміністрація та допоміжний персонал. У динамічному світі перед нами постають завдання обміну досвідом, здорової конкуренції, ефективного адміністративного управління та відкритого прийняття рішень.
Як відомо, існує чимало чинників, які формують спільнообраз університету. Складність завдання полягає в тому, щоб кожна група могла почути одна одну, врахувати думки, взаємодіяти між собою, відстоювати свої інтереси, своє бачення й оцінки, але водночас рухатися до спільної мети – набуття, продукування, просування сучасних знань.
Тому й виникла потреба створити єдину комунікативну платформу з тих інструментів, які вже перебували в розпорядженні університету (газета, прес-центр та сайт університету). Саме вона має сприяти спілкуванню як між локальними центрами, створеними студентами в соціальних мережах, так і з традиційними медіа, іншими цільовими аудиторіями поза університетом тощо.
Не стояло завдання створити фільтр, крізь який могла пробитися лише одна –  офіційна – думка чи суцільний одобрямс. Швидше Центр комунікацій покликаний надати нового, ширшого звучання всім тим ідеям, які продукує наша університетська громада і які формують її унікальну єдність.
Крім того, важлива присутність нашого університету в європейському та світовому науково-освітньому просторі: як лунає наш голос назовні, як його сприймають в Україні та за кордоном? А це також завдання значною мірою комунікативне. Аби не трапилося так, що «вміли готувати, та не вміли подавати». Формування єдиної академічної ідентичності – спільна задача. І ми приступили до її реалізації.