IMG_1275За останні 3 роки всі ми відчули погіршення атмосфери українсько-польських взаємин. Політизація розбіжностей між нашими країнами, нав’язування інтерпретації спільної історії, що так посилилося останнім часом, не може не хвилювати науковців. Відповіді на питання часу: хто винний у створенні такої ситуації, хто виграє від неї і (класичне) що робити – шукали учасники міжнародної конференції «Українсько-польські відносини в умовах гібридних загроз безпеці» в Інституті міжнародних відносин КНУ. За організації ІМВ та Університету Марії Кюрі-Склодовської (УМКС, м. Люблін) і під патронатом двох амбасад – Республіки Польща в Україні та України в Республіці Польща – до дискусії долучилися найкращі фахівці з обох країн, а також Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло.

Лариса КІТ

Припинити політизацію й приватизацію історії та пам’ятати принцип великого поляка Іоанна Павла ІІ «прощаємо і просимо вибачення»; не забувати, що маємо спільного противника, який у минулому завдавав багато кривди обом народам, а нині здійснює агресію проти однієї країни, погрожує другій та веде гібридну інформаційну війну проти всього демократичного світу, – закликав присутніх народний депутат України Борис Тарасюк. На початку доповіді дипломат відзначив ініціативу своєї alma mater та УМКС щодо організації конференції на тему, яка є надважливою з погляду континентальної та регіональної безпеки.

Розмова про історію
складна, але необхідна
Історики не можуть уникати питань про минуле, навіть трагічних. Наша спільна історія не проста, але й не унікальна: це типова історія двох сусідніх народів, у якій було все – і співпраця, і війни, і взаємна боротьба. Попередні формули відносин не діють, бо були сформовані десятиліттями раніше, а суспільства дуже змінилися. Кожне покоління інтерпретує історію по-новому, – підкреслювали польські науковці Роман Висоцький, Якуб Ольховський, Валентин Балюк.
– Польський історичний наратив уже сформований, а український поки в процесі формування, тому ми в різних вагових категоріях, – зауважив виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда. – Про потенціал українсько-польського партнерства свідчить те, скільки зусиль докладає РФ, аби зруйнувати наші дружні відносини. Але у нас достатньо точок дотику поза спільною непростою історією.
– Українські та польські науковці зібралися виважено поговорити на користь двох наших народів, щоб третя сторона не отримала дивідендів, – охарактеризував дискусію директор ІМВ Валерій Копійка. – Саме наукова спільнота має стати тим локомотивом, що вказує напрямок – і для політиків теж.

Історія –
поза політикою
Найбільша причина непорозумінь – використання історії політиками. Їхні гарячі дискусії навколо минулого ставлять під загрозу сучасність і майбутнє.
– Історією мають займатися історики, – наголосив модератор конференції, професор ІМВ Микола Дорошко. – Починати треба з питань, що об’єднують, із вивчення спільних звитяг, періодів, які зближували наші народи. На таких прикладах будувати співпрацю.
Небезпечно, коли історична політика стає одним із методів мобілізації електорату. Існування серйозного запиту на активну історичну політику не знімає відповідальності з еліт (як польських, так і українських) за непродумані ініціативи. Різне тлумачення, різні підходи до оцінок і формулювань – одна з найбільших проблем процесу примирення між українцями і поляками, – дійшли висновку учасники дискусії.
Проблематика конференції була не тільки історичною, вона охоплювала цілий зріз питань про суспільство, демократію, консолідацію та стратегічне партнерство, – підсумував професор ІМВ Віктор Матвієнко. Адже історичне питання не повинно стати перешкодою для стратегічного партнерства наших країн, тим більше під час гібридної агресії.
Неодмінними учасниками будь-якого наукового заходу в ІМВ завжди є його студенти. Цього разу за 4 години конференції щонайменше кількасот майбутніх дипломатів  устигли послухати дискусії учасників.
– Для ІМВ дуже важливо залучати студентів до подібних наукових заходів, надавати їм можливість послухати доповіді відомих науковців, дипломатів, фахівців-практиків, – відзначив один із організаторів конференції, координатор з наукової роботи ІМВ Антон Кориневич. – Адже це теж є частиною навчання в Інституті, оскільки студент-міжнародник повинен бути обізнаний зі всіма актуальними питаннями міжнародних відносин та зовнішньої політики України.