Київському національному університетові імені Тараса Шевченка виповнюється 180 років. Він є флагманом вітчизняної освіти, маючи багате історичне минуле, активний розвиток і широку дослідницьку та навчальну діяльність сьогодні, впевнену ходу в завтрашній день.

Нині в Університеті на 17 факультетах, у 7 навчальних інститутах, в 1 навчально-науковому центрі здобувають вищу освіту 25,9 тисяч студентів.

Про сьогодення університету наша розмова з ректором академіком Л.В.Губерським.

Guberskyj(1)- У 2012 році Університет стрімко увійшов до когорти 501-550 найкращих університетів світу, про що свідчить рейтинг, обнародуваний міжнародною організацією QS World Universitу  Rankings, а через рік перемістився вище – на 441-450 місце. Отже, за один рік Університет обійшов близько 100 провідних університетів світу. Наскільки важлива для Вас ця оцінка?

- Ми всі отримали ще один привід для гордості за наш колектив, за те, що наші досягнення визнаються на міжнародному рівні. Ми в черговий раз довели, що КНУ – найрейтинговіший університет України. Саме в такій якості його запрошено до участі в започаткованому Єврокомісією новому рейтингу вищої освіти «U-Multirank».

- Леоніде Васильовичу, які університетські проекти Ви вважаєте найголовнішими за останні роки?

- Найголовніше – це розвиток університету, його навчальної й наукової роботи. За останні роки в університеті утворено ряд нових підрозділів: інститут високих технологій, завданням якого є інноваційна підготовка фахівців у галузі високих технологій магістерського рівня, а його випускники мають зробити суттєвий прорив у проведенні фундаментальних і прикладних досліджень; факультет інформаційних технологій; науково-навчальний центр «Інститут біології», в якому об’єднали біологічний факультет як навчальний підрозділ та інститут фізіології, Ботанічний сад і Канівський природний заповідник як підрозділи наукові. Ми очікуємо від цієї інтеграції якісного підвищення рівня біологічної освіти й науки. До університету увійшли інститут державної охорони, два коледжі (геологорозвідувальних технологій та оптико-механічний), український фізико-математичний ліцей. Таким чином, діяльність університету в сфері підготовки кадрів охоплює освітньо-кваліфікаційні рівні молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста та магістра, підготовку кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі та докторантурі, а також набуття повної середньої освіти елітного рівня. Посилюється взаємодія факультетів, інститутів і коледжів, які поступово інтегруються в потужний навчально-науковий комплекс.

Сьогодні наш університет пропонує програми підготовки за 12 спеціальностями для молодших спеціалістів, за 53 напрямами підготовки для бакалаврів, за 60 спеціальностями для спеціалістів і за 95 спеціальностями для магістрів. Не дивно, що першокурсники щороку, відповідаючи на запитання соціологічного опитування, головним мотивом свого вступу до Київського університету називають престиж і статус КНУ та наявність потрібної їм спеціальності.

Ми активно розвиваємо співробітництво з зарубіжними університетами. На сьогоднішній день КНУ має двосторонні угоди з 214 зарубіжними освітніми й науковими закладами 57 країн світу. Тільки за останній рік ми уклали угоди з 27 новими університетами. Наші факультети й інститути плідно співпрацюють із зарубіжними партнерами в напрямку започаткування програм подвійного дипломування. Університет бере участь у міжнародних освітніх проектах та програмах, які фінансуються Європейським Союзом – Темпус, програма імені Жана Моне, Еразмус Мундус, європейський літературно-перекладацький проект «Трансстар». Крім того, для отримання грантів та стипендій студентами і викладачами наш університет тісно співпрацює з німецьким бюро академічних обмінів (ДААД), офісом австрійських стипендіальних програм (ОЕАД), освітніми та науковими програмами за підтримки фондів Фулбрайта і Александра фон Гумбольдта.

Для забезпечення академічної мобільності в університеті розроблена і прийнята принципово нова концепція вивчення іноземних мов студентами немовних факультетів. Вона заснована на комунікаційній методиці викладання та ущільненні навчального часу для вивчення іноземних мов. Переконаний: ці кроки матимуть належні наслідки: наші випускники матимуть рівень знань з іноземної мови, який відповідає рекомендаціям з мовної політики Ради Європи.

Університет з кожним роком змінюється, і наша мета за якийсь час вийти в групу світових лідерів освіти й науки. Змінюється структура управління: при цьому ми не копіюємо чужих моделей, а напрацьовуємо свої, враховуючи наші традиції, правове поле системи освіти й науки, запити суспільства.

- Як відомо, університети стають якісно конкурентоспроможними на світовому ринку освітніх послуг за умови єдності науки, освіти та інновацій у виші. Отже, викладачі університету повинні бути вченими-новаторами й навчати студентів, залучаючи їх до наукових досліджень…

- Університет за рівнем науково-педагогічних кадрів був і залишається лідером вітчизняної освіти. Наведу кілька цифр. У нас працюють 2787 викладачів. Із них 634 – доктори наук, 1610 – кандидати наук. На 193 кафедрах завідувачами є 165 докторів наук. Крім того, у нас читають лекції, керують бакалаврськими та магістерськими роботами студентів відомі вчені Національної академії наук України. В університеті постійно працюють зарубіжні професори – на рік приблизно 200 осіб. На постійній основі працюють викладачі – носії японської, китайської, корейської та ін. мов. Перед нашими студентами виступають Нобелівські лауреати – французький хімік Жан-Марі Лен, російський фізик, академік Жорес Алфьоров, Лауреат Філдсівської премії математик Юхим Зельманов, які обрані почесними докторами університету.

Ми робимо все для того, щоб в університеті розвивалася єдність досвіду, мудрості та молодості, ентузіазму. Ми з повагою ставимося до професорів, доцентів, які мають величезний досвід роботи зі студентами, і до молодих викладачів. Наука розвивається дуже швидкими темпами, змінюється система освіти й пізнання. Молодь це швидко схоплює, оскільки має доступ до інформації, наукових інновацій. Керівник повинен направляти ці тенденції в потрібне річище, щоб молоді  люди не втрачали час.

- З року в рік студенти-математики КНУ виступають на міжнародних олімпіадах і завойовують найвищі нагороди. Часто перемагають економісти, фізики, міжнародники, юристи, філологи, біологи… Як в університеті виявляють і відшліфовують таланти?

- Підготовка студентів до олімпіад – не просто процес тренувань і передача досвіду викладача – учасникові. Насправді це ретельно побудована система пошуку й відбору юних талантів. І вона неможлива без місточка між університетом і середньою школою. Університетські викладачі проводять копітку роботу, готуючи студентів. А перемога на міжнародних конкурсах вказує на якість освіти, яку здобувають студенти. Крім того, заходи такого рівня допомагають стежити за світовими трендами в науці і на ринку освітніх послуг.

- А який критерій оцінки університету, на Ваш погляд, найважливіший?

- Якість освіти. Щоб наші випускники могли знайти достойну роботу вдома і в будь-якій країні. Втім випускники Київського університету працюють на всіх континентах планети.

- Як Ви вважаєте, які сфери науки та дипломи будуть потрібні суспільству за кілька років?

- Ринок праці стрімко змінюється з кожним роком і часто буває непередбачуваним. Багато в чому це залежить від розвитку технологій. Тому різнобічні освітні програми, пов’язані з програмуванням, математикою, будуть актуальні. Спостерігаємо відродження інтересу студентів до науки. Отож сподіваємося, що молодь дедалі активніше залучатиметься до наукових досліджень. Нині більшість відкриттів робиться на стику різних галузей науки, і ми в університеті намагаємося якомога краще забезпечувати можливості для спільної наукової роботи вчених різних наукових спеціальностей.

- Леоніде Васильовичу, ювілей – це не тільки своєрідний підсумок значних досягнень, а й початок нового щабля в розвитку. З яким настроєм дивиться колектив університету в завтрашній день?

- Найскладніші завдання, як відомо, найлегше розв’язують оптимісти. Київський університет сьогодні – один із найпотужніших університетів країни. Його головне надбання – високопрофесійні кадри; він живе активним життям, примножуючи вітчизняну науку новими досягненнями. А ще в ньому є смілива напористість молодості, невтомна жага нових відкриттів. У нас є всі підстави дивитися в майбутнє з оптимізмом.

 

Інтерв’ю вела

Леся ІВАНОВА