Лісова пісняНа початку квітня вітчизняний медіапростір сколихнула новина –
американська компанія Colabee Studios спільно з фахівцями кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка працюють
над проектом відеогри за мотивами драми-феєрії Лесі Українки
«Лісова пісня» – The Forest Song.

Перший продукт американських авторів – Never Alone – базується на міфології інуїтів (етнічної групи корінних народів Північної Америки). Гра розповідає про пригоди інуїтської дівчинки та її ручного полярного лиса. Never Alone отримала схвальні відгуки геймерів світу та престижну премію BAFTA Awards 2015 у номінації «Найкраща дебютна гра». Далі американці планували займатися гавайською культурою, але на врученні вищезгаданої премії випадково зустрілися з українцями, які й порадили «вертатися до джерел». Справа в тому, що арт-директор студії Colabee Дмитро Верьовка – українець, уродженець Одеси, який близько 20 років працює в ігровій індустрії США. Дмитро загорівся цією ідеєю і почав шукати джерела інформації. Пошуки привели до кафедри фольклористики нашого Університету, завдяки якій була  розроблена спеціальна програма – фольклорна експедиція на батьківщину Лесі Українки, Полісся. Також наші фольклористи постійно консультують розробників у питаннях змістового наповнення та розробки світоглядної концепції гри.

На запитання відповідає завідувач кафедри фольклористики
Інституту філології, доктор філологічних наук, безпосередня
учасниця проекту Олена ІВАНОВСЬКА:
–  Яка роль традиційної культури у грі?
– Саме вона виконує основоположну роль. Коли гравець під час проходження ігрових квестів стикається із проблемами, не може вирішити завдання і досягти ігрової мети, він може звернутися до культурного коментаря – довідки від науковців чи носіїв даної культурної практики. Тому це не просто розвага, а спосіб пізнати щось нове, отримати досвід, потрібний для вирішення ігрового завдання. За словами автора, головна мета проекту – зацікавити світ надзвичайно глибинною українською культурою. Використовуючи новітні технології молода людина, яка навряд чи засяде за книги чи піде в музей, через гру відкриє для себе Україну.
Саме гра може бути містком для того, щоб геймер зацікавився і своєю культурою, традиціями свого народу. Зрештою, всі етноси проходять один і той самий шлях розвитку, всі народи мають спільні у своїй основі, базові цінності.
Головна ідея гри зосереджена навколо сакрального дерева – дуба. Історія починається з того, що дуб зрізали. Це, по суті, наступив апокаліпсис, адже втрачений зв’язок між поколіннями. Гра задумана так, що гравець рухається від кінця: йому цікаво, чому все не так, протиприродно; він, вирішуючи ці завдання, має дійти до тієї весни, до відновлення, до того моменту, коли жолудь проросте у новий дуб. Тоді відновиться порядок і гармонія.
– Світоглядна штука вийшла…
– Світоглядна штука… Коли ми їхали в експедицію, то, здається, що й природа нам сприяла: ми приїжджали – було сонце, від’їжджали – злива…
До речі, Дмитро Верьовка згодом зізнався: «Через цей проект я в собі відроджую Україну!»
–  Як у грі розвивається чи не розвивається історія кохання?
– Ви ж розумієте, що я не можу розкривати всі загадки (сміється – Л. С.-Л.)… Хоча дещо скажу. Спершу Дмитро хотів, щоб герой залишився з Мавкою, але тоді не складалася картинка стосовно традицій, проведення ритуалів – весілля не могло б відбутися. А згодом ми зійшлися на тому, що Мавка – це ідея, мрія. Це те неможливе, чого чоловіки завжди прагнуть. Це як легенда про блакитну троянду – Бог створив ідеальну жінку, але вона не для життя. Лукаш має обрати Килину. Але і в Лукашеві, і в Килині треба зберегти ідею любові, світла, добра, творчості, щоб вони не занурилися в метушню, не просто прикипіли до землі і стали її рабами, а щоб, уже побравшись, вони зберегли в собі весну, здатність чути і творити музику. Отаке надскладне завдання… Я думаю, Леся Українка була б у захваті…
– Як Ви ставитеся до комп’ютерних ігор загалом?
– Я в них ніколи не грала. Але після спілкування з хлопцями з Colabee зрозуміла, що це потужний ресурс, унікальна можливість саме в таку форму вкладати правильні конструктивні смисли. Гра – це не тільки стрілялка, не просто пуста трата часу, яка руйнує людину. Тут мені показали інший шлях, який потрібно використовувати, адже це нерозроблений інформаційний простір.
Нам пощастило менше, ніж інуїтам – серед них знайшлися спонсори, і гра швидко вийшла у світовий прокат. Для Forest song наразі фінансова проблема стала наріжним каменем. На жаль, хлопці не розраховують на український ринок – українці не звикли платити за інтелектуальний творчий продукт. Головний посил був до діаспори. Українська діаспора зараз в основному допомагає фронту, військовим. Але ж це ідеологічний фронт, і перемагати чи не в першу чергу треба на ньому! Тому наш обов’язок, аби Україну закордоном побачили саме такою – непізнаною, цікавою, глибинною.
Підготувала
Леся Сакаль-Лісніченко

Повну версію інтерв’ю читайте на сайті університету.