DSC_9801Перший лікар, підготовлений у Києві, закінчував Університет Святого Володимира. Ще 1840 року тут засновано медичний факультет, який до початку ХХ століття став найчисленнішим університетським підрозділом. 1923 року він відокремився у медичний інститут (нині Національний медичний університет імені О.О.Богомольця).
Нинішні системні зміни у вітчизняній медицині потребують нової генерації якісно підготовлених лікарів. Реагуючи на виклики часу та відновлюючи історичні традиції,  2017 року КНУ імені Тараса Шевченка розпочав набір студентів за спеціальністю «Медицина».
Лариса КІТ

Найчисленніша група студентів – 220 громадян іноземних держав – навчається цьогоріч за англомовною програмою, є й навчання українською. Наступного року в ННЦ «Інститут біології та медицини» планують набрати на медичний напрям 200 іноземців та 100 українських громадян. Абітурієнти, які планують стати лікарями, вступають, на відміну від інших, одразу на повний 6-річний термін підготовки (освітній рівень «Магістр») – така специфіка галузі. Тому їм слід подавати документи на спеціальність 222 «Медицина» (освітня програма «Медицина»), шукаючи її у переліку магістерських програм.
При вступі громадян іноземних держав ЗНО не передбачено, тому їх набирали за співбесідою. Наступного навчального року в Інституті планують для них вступні випробування з двох частин – письмової у формі тестів (їх уже розроблено) й усної, де майбутні студенти мають продемонструвати свою здатність до навчання. На підготовчому відділенні КНУ нині численна група іноземців  готується до вступу. Особливу увагу при такій підготовці приділяють вивченню української мови: хоч навчання майбутніх лікарів проводиться англійською, вони мають бути готовими до практики з пацієнтами на клінічних базах КНУ в наших лікарнях.

Кесарю – кесареве

Підготовка спеціалістів медичної галузі в Україні нині чітко регламентована, перелік курсів стандартний для всіх закладів вищої освіти.
– Перші два роки студенти опановують суто біологічні дисципліни – анатомію, цитологію, біохімію, – пояснює директор ННЦ, професор Людмила Остапченко. – А фундаментальні курси у нас викладають на дуже високому рівні. Далі для вивчення клінічних дисциплін залучатимемо лікарів. Англійська мова викладання на сьогодні не проблема для наших спеціалістів, адже вся сучасна література з біології – англомовна.
Спеціальності галузі охорони здоров’я – не нові для Інституту. Ось уже третій рік тут готують спеціалістів за освітніми програмами «лабораторна діагностика» та «дієтологія». Студенти опановують медичні дисципліни у повному обсязі – від хірургії до інфекційних хвороб, лекції для них уже читають лікарі.

Головне –
якість освіти

Медичний напрям підготовки дуже привабливий як для закладів вищої освіти, так і для потенційних студентів. Останні ретельно моніторять світовий освітній простір, обираючи майбутню alma mater. Адже дипломи далеко не всіх українських університетів визнають у різних країнах. Приміром, в Ірані визнають лише дипломи КНУ імені Тараса Шевченка та ХНУ імені В.Каразіна.
Наш Університет отримав ліцензію на набір 300 майбутніх медиків на рік. Така «стримана» цифра (ХНУ імені В.Каразіна чи НМУ ім.О. Богомольця щороку набирають по 1000 осіб) позначає насамперед прагнення високої якості освіти.
Наші студенти навчаються маленькими групами по 10-12 осіб у щойно відремонтованих аудиторіях в окремому крилі корпусу. Для них обладнали 3 нові комп’ютерні класи, закупили понад 60 настільних мікроскопів, укомплектували профільну бібліотеку. Знаєте, скільки коштує гарний анатомічний атлас англійською мовою? А як важко його знайти! У наших студентів усе це є.
– Днями ми нарешті отримали унікальне обладнання для мікроскопічного навчального класу, – не без гордості говорить в. о. завідувача кафедри фундаментальної медицини Вікторія Хоперія. – У ньому, завдяки системі паралельного спостерігання, зображення на предметному склі викладача зможуть бачити у своїх об’єктивах та на великому екрані одночасно 15 студентів. На додачу до всього система обладнана навчальною програмою для Digital-класу, завдяки якій кількість спостерігачів із гаджетами можна збільшити до 50! Аналогів такому навчальному обладнанню немає в українських університетах.
Тепер тривають роботи з облаштування цього класу, його урочисте відкриття заплановане на квітень.

Практика – понад усе

Майбутні медики вивчають анатомію на сучасних моделях. Це не лише точні копії кожної кісточки, а й розбірні торси, кінцівки, моделі вуха, ока, внутрішніх органів, серця, черепної коробки.
– А які гарні моделі мозку ми закупили! – не стримує захвату заступниця директора ННЦ Ольга Харченко. – Всі частини пофарбовані у різні кольори, розбираються і збираються до останнього елемента. Замовили й симуляційну техніку: реанімаційні тренажери з контролем току крові для вправ із накладання швів, внутрішньом’язових та внутрішньовенних ін’єкцій – усе для тренування медсестринських та лікарських навичок студентів.
Відкриття Університетської клініки – ще одна амбітна мета ентузіастів відродження медичного напряму у КНУ. Клініка має стати не лише майданчиком для практики майбутніх лікарів, а й багатопрофільним лікувальним закладом, здатним надавати високотехнологічну та спеціалізовану медичну допомогу, як це відбувається у відомих університетських клініках світу.

Як зізнається директор ННЦ «Інститут біології та медицини» Людмила Остапченко, мета одна: підготувати в нашому Університеті таких лікарів, до яких можна сміливо приходити на прийом одразу по тому, як вони закінчили своє навчання. Щоб вони мали настільки міцні  базові знання, досвід, навички, аби таким людям можна було довірити найдорожче – своє здоров’я. В Університеті, на думку Людмили Іванівни, для цього є всі умови.