DSC_3039Ветеранська організація Університету – впливова ланка громадського самоврядування його працівників, яка діє на підставі Статуту та Положення про організацію ветеранів Університету. Як громадське об’єднання організація заснована в 1952 році. Змінювався її склад, удосконалювалися форми й напрями роботи, проте головним для нас завжди залишалася турбота про кожного члена спільноти.
Сьогодні організація ветеранів налічує понад 2 тисячі членів, які праюють або працювали в КНУ понад 20 років і зробили вагомий внесок у розбудову Університету. Серед них 510 доцентів, 293 професори, 30 з яких –  заслужені професори Київського університету.
На запитання редакції газети відповідає голова Ради ветеранів Університету Федір КИРИЛЮК:

– Федоре Михайловичу, якими Ви бачите на сьогодні завдання організації ветеранів Університету?
– Її діяльність охоплює майже всі сфери громадського життя в Університеті та віддзеркалює економічне, соціальне, політичне і духовне життя суспільства в цілому. Проблемні питання виникають у процесі самої діяльності. Звичайно, це можуть бути потреби в матеріальному забезпеченні, що не в нашій компетенції. Проте, звертаючись до певних державних установ, Раді ветеранів нерідко доводиться вирішувати проблеми щодо госпіталізації, надання юридичної консультації, забезпечення допомоги соціального працівника тощо.
З метою стимулювання творчої праці видатних діячів освіти і науки, засвідчення їх особистих досягнень за поданням факультетів, Ради ветеранів та рекомендацією Вченої ради Університету 7 ветеранів отримують довічні та дворічні державні стипендії з науки та 8 ветеранів – з освіти.
Збереження університетських традицій і формування нових ціннісних орієнтирів  – головні пріоритети нашої спільноти. Чи не найважливіше в нашій діяльності – бути ретранслятором загальнолюдських і університетських цінностей. Виконання такої суспільної функції засвідчує: ми небайдужі до всього, що відбувається, тому дуже відповідально ставимося до моментів, коли ці цінності спотворюють, піддають нарузі чи зовсім заперечують. Для нас такою цінністю є сам Університет, його багатовікова історія, матеріальний, духовний і соціальний капітал, закладений попередніми поколіннями студентів, викладачів, професорів та всіх співробітників Університету.
– Ваші лави вже поповнили учасники АТО?
– Так, сьогоднішні захисники України, які повернулися  до мирного життя, стали повноправними членами нашої організації. Їх на сьогодні   58 студентів і курсантів та 23 викладачі. До них ще приєднаються ті учасники АТО, які поки що оформлюють свій статус. До речі, ми допомагаємо їм і в цьому. Це особливі люди, які пройшли величезні фізичні та моральні випробування, їм потрібна підтримка суспільства. Ми порушили питання про створення в університеті реабілітаційного центру для учасників АТО на базі санаторію-профілакторію. Крім того, залучаємо їх до виховної роботи з молоддю, адже кому якщо не їм виховувати наступні покоління патріотів?
– Наскільки успішною є співпраця з іншими громадськими організаціями Університету?
– Ми тісно співпрацюємо з усіма організаціями університетської громади. Це яскраво засвідчив досвід проведення Першого Громадянського форуму. Ідея влаштувати такий форум просто висіла в повітрі упродовж останніх місяців; відчувалися певні розбіжності в діяльності деяких громадських організацій, їх просто конче необхідно було обговорити і напрацювати спільні рішення задля майбутнього. Форум став першою спробою знайти компроміс між усіма громадськими організаціями КНУ. На мою думку, вона була вдалою, адже рішення форуму засвідчили єдність наших дій і поглядів.

Станом на січень 2016 р. на обліку в організації ветеранів перебувають

2224  особи :

  • учасники бойових дій у Другій світовій війні – 34

(у т.ч. інваліди війни – 14)

  • учасники бойових дій на території ін. держав – 38
  • учасники бойових дій  в АТО – 23
  • учасники другої світової війни – 192
  • вдови й члени сімей загиблих/померлих – 14
  • ветерани військової служби – 80
  • ветерани праці Університету – 1843


Основні напрямки діяльності:

  • організаційна робота;
  • навчально-педагогічна та наукова робота;
  • історико-меморіальна робота – пошукова, дослідницька, видавнича;
  • культурно-мистецьке життя та естетичне виховання;
  • фізична культура та оздоровлення ветеранів;
  • військово-патріотичне виховання та волонтерська діяльність;
  • соціально-психологічна підтримка, консультативно-юридична допомога.