ANДругий рік поспіль на щорічному засіданні Асамблеї держав-учасниць
Міжнародного кримінального суду (МКС) академічну спільноту у складі
української команди експертів представляє координатор з наукової роботи Інституту міжнародних відносин Антон КОРИНЕВИЧ. Ми попросили його
поділитися своїми враженнями про роботу цієї поважної міжнародної інституції та роль академічного середовища на сучасній міжнародно-правовій сцені:

– До складу української делегації у Гаазі ввійшли представники громадського сектору, тих правозахисних організацій, які працюють по Криму та Донбасу, а сама поїздка була організована Міжнародним фондом «Відродження», який уже багато років забезпечує комунікацію правозахисного середовища з Офісом Прокурора МКС.
Наша делегація була присутньою на першому представленні перед громадськістю Звіту Офісу Прокурора МКС із попереднього розслідування за 2018 рік. Він, по суті, не відрізнявся від торішнього, але, як зазначила прокурор Фату Бенсуда, Офіс Прокурора вважає, що вони, у принципі, будуть готові піти далі по попередньому розслідуванню ситуації в Україні. Якщо нині вона перебуває на етапі попереднього розслідування, то «піти далі» означає готовність перейти до повноцінного розслідування – з можливостями відкрити польовий офіс, працювати з фізичними доказами, отримувати безпосередні свідчення на місцях.
День, коли був представлений Звіт Офісу, завершився присвяченим Україні сайд-івентом, який підготувала наша команда. Цей захід – прекрасна нагода донести правозахисникам з інших держав і, головне, Офісу Прокурора МКС важливу інформацію про те, що відбувається в Україні в умовах збройної агресії РФ, а також нові факти щодо злочинів у Криму та на Донбасі. Дуже важливо підтримувати інтерес міжнародної спільноти, МКС до ситуації в Україні, аби вона не сходила зі світового порядку денного.
Наш третій важливий захід у Гаазі – робоча зустріч з Офісом Прокурора і безпосередня розмова про Крим і Донбас.
– Чи готова Україна виконувати свої зобов’язання з розслідування міжнародних злочинів, вчинених під час російсько-українського конфлікту, збройної агресії РФ?
– Співпраця України з МКС – це дуже добре, але основна частина відповідальності все ж лежатиме на вітчизняному правосудді, і більшість справ про вчинення міжнародних злочинів мають розглядати українські суди.
Упродовж двох років команда експертів, до якої долучилися ми з колегами з ІМВ Романом Єделєвим, Ольгою Поєдинок та Катериною Ксьондзик, а також з юридичного факультету Костянтином Задоєю та Романом Куйбідою, досліджувала, як українська правова система реагує на збройний конфлікт. Результатом такої роботи став експертно-аналітичний звіт «Правосуддя на Сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації», який ми презентували під час регіональних обговорень у Сєвєродонецьку, Краматорську, Дніпрі, Маріуполі та Харкові. Підсумкове обговорення відбулося у Комітеті Верховної Ради. З урахуванням того, що порадили учасники цих зустрічей – прокурори, судді, слідчі поліції, правозахисники – буде оновлений перелік рекомендацій по цьому звіту.
Щоб забезпечити правосуддя на Сході, треба внести до українського законодавства зміни щодо відповідальності за міжнародні злочини. Адже це найбільш серйозні злочини – геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочин агресії – і відповідальність за них має бути вищою. Ми з колегами напрацювали такий законопроект, і він нарешті зареєстрований у парламенті як урядовий, чекає на розгляд.
– Коли студент-міжнародник починає долучатися до практичної роботи?
– В ІМВ ефективно впроваджується концепція «case study» у навчальний процес. Студенти всіх спеціальностей отримують максимум завдань від фахівців-практиків. Зокрема, з ними працювали і представники МКС, і професорка Копенгагенського університету, і визнані практики юридичного бізнесу. На нашу думку, університет сьогодні має забезпечувати ефективний зв’язок теорії з практикою. Коли країна перебуває в стані збройного конфлікту з сусідньою державою, життя постійно підкидає «кейси» для міжнародників. Наприкінці року, наприклад, ми підписали угоду про співпрацю з прокуратурою АР Крим, яка передбачає стажування студентів, і кілька їхніх резюме я вже надіслав адресатові.

«Міжнародне право – головний аргумент, на якому базується нині позиція України. Чому Крим – це Україна? Тому, що так стверджує міжнародне право! А РФ своєю окупацією Криму порушила норми міжнародного права. І саме міжнародне право нині стверджує, що окуповані території Донецької та Луганської областей – це наша земля, а РФ порушує наші суверенні права. Порушення міжнародного права не означає, що його немає: порушник відповідатиме рано чи пізно – незалежно від того, чи визнає він норми міжнародного права. Тож нам найперше треба знати й поважати міжнародне право і вміти працювати з ним».

Спілкувалася Лариса КІТ