ДомінікаНа першому курсі факультету соціології  КНУ за направленням об’єднання українців у Польщі (м.Щецин) навчається громадянка Польщі Домініка Романюк.

У себе на батьківщині вона брала активну участь у житті української громади. Виступала на українських фестивалях «Лемківська Ватра» та Білому Борі, брала участь у поетичних конкурсах у Польщі та Україні. Як почувається Домініка сьогодні, навчаючись у нашому університеті, її розмова з куратором першого курсу А.Недзельським.

 

Чому  ти обрала для навчання саме Київський національний університет імені Тараса Шевченка?

- Чесно кажучи, щоразу, коли я приїжджала до Києва, проходячи повз Червоний корпус, думала що це, напевно, найкраще місце, де можна навчатися в Україні. Якось підсвідомо, коли в Польщі мова заходила про Київ, уявляла головний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

- Чим привабила тебе соціологія?

- Я хотіла бути соціологом, бо люблю дивитися на людей. Наприклад, їдеш у транспорті і чуєш розмову двох бабусь, які говорять про те, як погано живеться у ХХІ столітті, і думається, як змінити все так у суспільстві, щоб вони були щасливі…Я люблю людей…

Чи подобається тобі система навчання в КНУ?

- Подобається… Друзі – є, викладачі – чудові люди, в університеті прекрасна обстановка. Дуже рада, що я тут.

- А що подобається в студентському оточенні?

- Майже всі одногрупники молодші за мене, але це не проблема, бо вдома я найстарша з шести дітей у сім’ї і в мене ніби включається інстинкт старшої сестри у стосунках із друзями.

- Чи вистачає часу на знайомство зі столицею України?  Де побувала? Які місця відвідуєш частіше?

- Мені найбільш сподобався ляльковий театр та парк навколо нього. Також люблю прогулюватися вулицями від станції метро Золоті ворота до станції метро Контрактова площа, Київ – прекрасне місто. Мені тут дуже подобається.

Де і в яких умовах ти мешкаєш у Києві?

- Мешкаю в квартирі в Дарницькому районі, і досі маю проблему: у моєму місті в Польщі, щоб доїхати будь-куди, я витрачала не більше 45 хвилин. Зараз буває, що запізнююсь на пари, бо просто забуваю, що треба виїхати за півтори години до занять.

- Що саме ти хотіла б реалізувати під час навчання в Києві? Чого прагнеш досягнути в житті?

- Хочу пізнати українську культуру й традиції, зараз вивчаю гурти й пісні, читаю книжки. Це мене цікавить. Сподіваюся, що після навчання розумітиму українців, їхній менталітет, їхню історію. Мрію привезти до Києва моїх друзів і розповісти їм усе, що знаю про Україну. Бо їхні уявлення і реальність – це зовсім різні речі.

- Як плануєш провести літні канікули?

- Напевно, поїду до Щецина, побачуся з давніми друзями, бо дуже скучила. Хотіла б також відвідати Рим, бо вже давно там не була. А серпень присвячу Україні – подорожуватиму. Думаю, що першою побачу Західну Україну. Сподіваюся, що зможу здійснити це й почати наступний навчальний рік, збагатившись знаннями про життя людей України .