11151617Експозицію Музею історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка в березні нинішнього року прикрасила нова художньо-документальна виставка під назвою «… І спізнаєте правду, і правда визволить вас», присвячена заснуванню та діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Як відомо, створене наприкінці 1845 року Кирило-Мефодіївське братство (або Україно-Слов’янське товариство) розгорнуло свою діяльність саме в стінах Київського університету. Серед його засновників та найактивніших братчиків були вихованці й співробітники Київського й Харківського університетів та інших навчальних закладів країни. Молоді українські інтелігенти захоплювалися ідеями свободи, демократії і всеслов’янського єднання, де Україні відводилася провідна роль. Серед них М. Костомаров, Г. Андрузький, В. Білозерський, М. Гулак, П. Куліш, О. Маркевич, О. Навроцький, І. Посяда, Д. Пильчиков, М. Савич, О. Тулуб. У квітні 1846 року до братства приєднався відомий своїми радикальними поглядами Тарас Шевченко, 200-річчя з дня народження якого Україна святкує цього року.

На жаль, діяльність Кирило-Мефодіївського братства тривала недовго – наприкінці березня 1847 року всі його учасники були заарештовані. Це була перша в історії України таємна політична організація, що ставила за мету національне та соціальне визволення українського народу, возз’єднання його в єдиній соборній державі.

У 2015 році Україна святкуватиме 170-річчя з дня створення Кирило-Мефодіївського братства.

Копітку роботу над створенням виставки, присвяченої діяльності Кирило-Мефодіївського братства, співробітники Музею історії університету І. Патриляк та Л. Круглова розпочали заздалегідь. Ще влітку 2013 року проведено низку заходів зі збору й виготовлення високоякісних цифрових копій усіх доступних Музеєві і найнеобхідніших для створення виставки документів та матеріалів. Таким чином, науково опрацьовано понад 5 тисяч документів із 19 томів слідчої справи на учасників Кирило-Мефодіївського братства, отриманих із Центрального державного історичного архіву України (м. Київ), а також програмні документи братства, зокрема «Книга буття українського народу» та «Статут Кирило-Мефодіївського братства»; використано понад 300 художніх робіт Тараса  Шевченка, зокрема офорти з альбому «Живописна Україна», фотографії його особистих речей, книг тощо, отриманих від вітчизняних музейних установ.

Співробітники Музею історії університету спільно з професійними художниками провели роботу щодо створення концепції та дизайн-проекту художньо-документальної виставки, а також електронного варіанта виставки. Низка технічних робіт із монтажу виставки завершилася вже до кінця лютого 2014 року.

Назвою виставки стали відомі слова Спасителя «… І спізнаєте правду, і правда визволить вас» (Євангелія від Івана, глава 8, стих 32), які стали життєвим кредом Кирило-Мефодіївців. Посилання: «Іоан, гл. VIII, ст. 32» і було викарбуване на особистій печатці одного з лідерів та ідеологів братства, викладача Київського університету Миколи Костомарова. Шукаючи правду, гідність, свободу братчики пройшли тернистий шлях становлення власного світогляду, який привів їх до ідей просвіти слов’янства, рівності та автономності слов’янських націй у майбутній загальнослов’янській державі.

Загалом виставка містить шість розділів, які розміщуються на 16 великих вертикальних і на 16 горизонтальних постерах. Перший розділ називається «Камінь, яким знехтували будівничі, став наріжним каменем» (Псалом 118(117), стих 22). Ці слова з псалтиря стали завершальними словами програмного твору братчиків «Книги буття українського народу», а також їх використовував як епіграф Тарас Шевченко для поеми «Єретик», написаної в період творення братства. У першому розділі мовою документів розповідатиметься загальна історія виникнення братства і будуть подані короткі біографічні відомості про всіх основних дійових осіб братства з їхніми портретами.

Другий розділ «Ідеї та дії» розкриває зміст основних програмних творів Кирило-Мефодіївців: Статуту товариства, «Книги буття українського народу», «Звернень до братів-українців і братів-росіян», листівок, проекту конституції Г.Андрузького тощо.

Третій розділ «Донос» розкриває зміст доносів студента О. Петрова, його особисту долю.

Четвертий розділ «Арешти» висвітлює арешти провідних діячів братства крізь призму поліцейських звітів.

П’ятий розділ «Слідство» містить інформацію про хід слідства на основі протоколів поліції.

Шостий розділ «Вироки» включає документи з вироками братчикам, інформацію про відбування ними заслання тощо.

Концептуально виставка являє собою певний синтез копій історичних документів (статутних матеріалів товариства та слідчих справ на учасників братства, біографічних відомостей) та копій головних мистецьких робіт Тараса Шевченка його київського періоду життя.

Таким чином,  художньо-документальна виставка, присвячена діяльності Кирило-Мефодіївського братства, суттєво доповнить та збагатить один із найцікавіших тематичних розділів експозиції Музею історії університету.

Виставка вже готова до експонування, а Музей чекає на своїх відвідувачів…

 

Людмила Круглова,

кандидат історичних наук,

головний зберігач фондів Музею історії

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка