кіно-вязніЛариса КІТ

Світом прокотилася хвиля акцій, спрямованих на визволення українського режисера Олега Сенцова та інших заручників російського режиму, яких на сьогодні, за різними підрахунками, понад 70 осіб. Долучилися до всесвітнього флешмобу і студенти Шевченкового університету: на різних факультетах і в інститутах КНУ студенти спонукали усіх і кожного підтримати українських політичних в’язнів. Вони переконані: «Молодь, для якої гуманістичні цінності є головними, має боротися за життя, справедливість і свободу. Ми відповідальні за життя бранців Кремля!»
Студенти, викладачі й співробітники механіко-математичного факультету, Інституту високих технологій, факультетів соціології, комп’ютерних наук та кібернетики з’єдналися у живий ланцюг перед корпусами із закликом «Save Oleg Sentsov».

Представники університетської спільноти долучилися до прем’єрного показу фільму-сповіді  політв’язня  Юрія Яценка «Сильні духом» у рамках Міжнародного кінофестивалю «Молодість». Учасниками дискусії після показу стали безпосередній герой стрічки Юрій Яценко,  режисер В’ячеслав Бігун, голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко,  заступник Міністра закордонних справ України Василь Бондар, генеральний директор кінофестивалю Андрій Халпахчі, директорка Європейської кіноакадемії Маріон Дьорінг.

Фільм, присвячений усім українським бранцям Кремля, розповідає про те, як сильний духом одинак зумів протистояти системі. Жахлива, як усі будні полоненого, історія Юрія Яценка все ж закінчилася поверненням додому. Понад 70 українських в’язнів РФ нині можуть переживати такі самі тортури, про які розповів у фільмі Юрій. Стрічка В’ячеслава Бігуна не уникає лячних та огидних подробиць полону – так, аби не залишити байдужим до його теми будь-яке серце. Монологи героя і лаконічна графіка «Сильних духом» шокують картинами тюремного буття, атмосферою безнадії та багатогодинними допитами, здатними зламати будь-кого.
– Коли дивишся такий фільм, відразу ставиш себе на місце його героя й запитуєш «Чи витримав би я? Що б я робив у такому випадку?» – висловив загальний настрій Пилип Іллєнко.
– Напевно, мало кому відомо, що доводиться пережити політв’язням, – поділився своїми думками Юрій Яценко. – Я вважаю, що місія кожного політв’язня, який буде звільнений, – за можливості повідомляти про порушення своїх прав зовнішньому світові. Це сприятиме звільненню решти незаконно ув’язнених громадян. Тільки міжнародний розголос та тиск можуть привести до звільнення політв’язнів.
– Цей фільм треба показувати кожному з європейських лідерів, які збираються говорити з Путіним, – наголосив Василь Бондар.
Ось уже декілька років на всіх зібраннях Європейської кіноакадемії зберігають вільне місце для Олега Сенцова, повідомила Маріон Дьорінг: «Ми віримо, що на наступних церемоніях кіноакадемії він зможе посісти своє місце, і це буде найкраща церемонія для всіх нас».
– Сподіваюся, що цей показ, дискусія і наша спільна підтримка  будуть почуті, – відзначив Андрій Халпахчі. – Ми не можемо мовчати. Ми маємо робити хоча б ту краплину, яка нам під силу. Я вірю, що Олег Сенцов нарешті буде з нами. Ми сподіваємося, що всі українські політв’язні будуть на свободі та зможуть розвивати вільну Україну.