На шляху до верховенства права

Анна Луканська

У КНУ обговорили законодавчі ініціативи з реформування
правничої освіти

Вдосконалення системи підготовки правників – важлива передумова для зміцнення верховенства права в Україні. На цьому наголошували учасники круглого столу «Реформа юридичної (правничої) освіти в Україні», організованого у КНУ імені Тараса Шевченка за підтримки Представництв ЄС в Україні та проєкту Європейського Союзу «Право-Justice».
В обговоренні відповідних законодавчих ініціатив взяли участь керівники й викладачі ЗВО, народні депутати, представники Вищої ради правосуддя, Асоціації правників України та міжнародні експерти.
«Якісна юридична освіта з її ціннісним компонентом – одна із засад утвердження верховенства права, тому ми постійно перебуваємо в пошуку шляхів вдосконалення моделей навчання в ННІ права та ННІ міжнародних відносин КНУ», – зазначив ректор Університету Володимир Бугров.
Секторальний менеджер Представництва ЄС в Україні Албан Біосса, який долучився до обговорення онлайн, нагадав, що якісна освіта може відкрити українським юристам доступ до правової практики в межах усього ЄС. «Побудова ефективної системи юридичної освіти важлива і з огляду на масштабну російську агресію – вона дасть змогу краще боротися з масивом воєнних злочинів», – зазначив Біосса.
Керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська підкреслила стратегічну роль освіти в трансформації правової системи: «Для нас велика честь підтримувати діяльність робочої групи з реформування вищої правничої освіти в Україні. ЄС, починаючи з Революції Гідності, системно підтримує перетворення в секторі юстиції. Проте жодна реформа – судова, органів прокуратури чи інших державних інституцій – не буде завершеною без нового покоління правників».
Результатом понад 15-річних дискусій про розвиток юридичної освіти стали концепція її реформування та проєкт Закону України «Про вищу правничу (юридичну) освіту та первинний доступ до правничої професії», поки що не зареєстрований у парламенті.
«Наше завдання – напрацювати такий механізм підготовки юристів і такий механізм доступу до юридичної професії, які б гарантували кожному і кожній справедливий доступ до правосуддя та забезпечення їхніх прав», – зазначив голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань правової політики Микола Стефанчук.
Однією з основних умов первинного доступу до професії юриста пропонується визначити успішне складання ЄДКІ (Єдиного державного кваліфікаційного іспиту) із присвоєнням ступеня магістра та професійної кваліфікації «Правник». Заклади освіти зобов’яжуть щороку проводити внутрішній моніторинг освітніх програм і результатів ЄДКІ та щотрироки проходити постакредитаційний моніторинг.
«Можливо, варто не тільки контролювати якість підготовки «на виході», а й проводити проміжний ЄДКІ – за прикладом іспиту «Крок», – таку думку висловив представник Асоціації правників України Роман Радейко.
Законопроєкт передбачає оновлення ліцензійних умов і стандартів вищої правничої освіти та чітке розмежування підготовки правників і працівників правоохоронних органів.
Перший заступник міністра юстиції Микола Кучерявенко підтримав ініціативу й відзначив її відповідність євроінтеграційним прагненням України. У межах підготовки до перемовин про членство в ЄС формується Дорожня карта за сферою «Верховенство права», яка включає розділи про судову владу, основоположні права, юстицію, свободу та безпеку. «Закладені в них принципи відображені і в концепції, і в проєкті закону», – підкреслив він.
Ректор Володимир Бугров звернув увагу на те, що чинне законодавство розмежовує академічну та професійну кваліфікації. «Робота в органах прокуратури, юстиція у широкому сенсі передбачають професійну кваліфікацію. Відповідні процедури визначаються законами про прокуратуру, судоустрій, адвокатуру, нотаріат», – зазначив він. Окрім того, МОН уже має інструменти для усунення недобросовісних гравців з освітнього ринку.
Член робочої групи Андрій Бойко, професор Києво-Могилянської академії, нагадав, що трансформації у юридичній освіті тривають вже десять років. Впровадження ЄФВВ і ЄДКІ, підвищення мінімального конкурсного балу на спеціальності «Право» та «Міжнародне право» вже дали позитивний ефект. «Найближчим часом винесуть на обговорення проєкт документа про особливості ліцензування спеціальностей, що передбачають доступ до регульованих професій», – повідомив Бойко.
«Чи не призведе наскрізна магістратура до звуження плюралізму юридичних шкіл, які існують в Україні?» – висловила стурбованість модераторка заходу, проректорка КНУ Ксенія Смирнова.
Цю тезу підтримав і Суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський: «Якщо університет хоче реалізувати наскрізну магістратуру й успішно це робить, потрібно дати йому таку можливість. Але це не означає, що всі інші повинні діяти так само».
Спроби поставити під сумнів необхідність окремого закону про юридичну освіту не підтримала професорка КНУ Наталія Кузнєцова: «Чому треба приймати закон про вищу юридичну освіту? Тому що це регульована професія. І регулювати її інакше як на нормативному рівні просто неможливо».

Учасники дискусії зійшлися на думці, що низка положень законопроєкту потребує додаткового обговорення. Зокрема, викликає питання визначення складання ЄДКІ як умови «первинного доступу до правничої професії», адже в законодавстві немає такого поняття.