IMG_8469+Коли буде зрубане останнє дерево, коли буде отруєна остання річка, коли буде спійманий останній птах, – тільки тоді ви зрозумієте, що гроші не можна їсти.

Індіанське прислівя

 

Навряд чи хтось заперечуватиме, що однією з найбільших цінностей людства є природа. Людина з неї вийшла і  впродовж усього свого життя залежить від неї, отримує все, що їй потрібно: тепло, повітря, воду, їжу, одяг, житло. Дуже шкода, але людство за тисячі років свого існування так і не навчилося гармонійно співіснувати з природою. І через це забруднюються повітря, вода, грунт, зникають види тварин та рослин. У другій половині XX століття поглибилася криза у взаєминах людини із середовищем існування. Щоб запобігти незворотним наслідкам, виник екологічний рух, який дедалі більше набуває розмаху.  Створено громадські природоохоронні організації та державні установи. Але для тварин та рослин, а тим більше для води чи повітря не існує державних кордонів. Тому для ефективного збереження природи необхідне міжнародне співробітництво. Однією з його форм є різноманітні міжнародні природоохоронні договори. Серед таких згадаємо Конвенцію про Міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори (CITEC), прийняту 3 березня 1973 року у м. Вашингтоні. СІТЕС регулює переміщення за межі країн понад 35000 видів диких тварин та рослин, щоб не ставити під загрозу їхнє виживання. Україна приєдналася до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, які перебувають під загрозою зникнення, 14 травня 1999 року.

Щоб привернути увагу до цінності дикої природи та її екологічного, генетичного, наукового, культурного, соціального, економічного та рекреаційного значення 20 грудня 2013 року шістдесят восьма сесія Генеральної Асамблеї ООН постановила проголосити 3 березня, день прийняття цієї Конвенції, Всесвітнім днем дикої природи.

Всесвітній день дикої природи відзначається вперше. Цього дня країни-учасниці Конвенції поширюють  інформацію про важливість збереження дикої природи та, зокрема, про роль конвенції СІТЕС у цій справі серед своїх громадян. Цей день нагадує нам про необхідність активізації боротьби зі злочинами проти дикої природи, що за своїми наслідками можуть прирівнюватися до злочинів проти людства.

 

 

Адміністрація Канівського природного заповідника

Фото М.М. Борисенка