DSC_0992Лише одне повідомлення на день з’являється у стрічці новин авторитетного журналу Chemistry Views, який висвітлює наукові та технологічні досягнення у галузі хімії. Його обирають серед тисяч статей з усього світу. Наприкінці січня такою новиною стали результати дослідження групи університетських хіміків під керівництвом професора Ігоря Фрицького. Нашим науковцям вдалося синтезувати нову форму заліза зі ступенем окиснення +4, яка досі вважалася нестійкою.

Залізо – один із найпоширеніших елементів і речовин людського життя, стрижень прогресу  та технологій. Здавалося б, усі його форми і властивості давно відомі. Вивчені сотні природних і десятки тисяч синтетичних сполук цього металу у ступенях окиснення +2 і +3, давно описані форми з вищим ступенем валентності (+6). А от стійких сполук у проміжному стані досі не було отримано.
Синтезувати стабільну сполуку заліза у ступені окиснення +4 вдалося колективу дослідників під орудою професора Ігоря Фрицького. Отримані у лабораторіях КНУ комплексні сполуки виявили дивовижну стійкість: їхні розчини за звичайних умов зберігаються місяцями без жодних змін.
Яким чином дослідникам вдалося так ефективно стабілізувати зазвичай дуже нестійку валентність заліза? Вони фактично «упакували» атом заліза у нанокапсулу, яка ефективно захищає його.
Чому ці мінливі сполуки так цікавлять наукову спільноту? Вони присутні у людських і рослинних ферментах, інтерес до яких стрімко зростає впродовж останніх десятиліть. Вони можуть стати «наноцеглинками» при створенні різноманітних матеріалів із несподіваними властивостями. Але насамперед це відкриття фундаментального характеру, яке уточнює наші уявлення про світ. Саме тому його так швидко помітила й оцінила наукова спільнота.
19 січня 2017 р. стаття про дослідження університетських науковців опублікована в одному з найпрестижніших інтердисциплінарних наукових журналів – Nature Communications. Не минуло й трьох діб, як інформацію про статтю було розміщено у стрічці новин Chemistry Views. Цей ресурс оприлюднює лише одну хімічну новину на день – отже, наша робота потрапила до тридцяти найважливіших, обраних серед тисяч статей, які публікуються кожного місяця.
Винахід університетських хіміків настільки простий, що один із рецензентів журналу (як він зазначив у повідомленні) був переконаний, що така сполука давно існує. Однак досі її ще нікому не вдавалося отримати! Більшість простих сполук давно синтезовано, а от коли вдається створити щось нове і просте – це золота рибка. Адже можливості практичного застосування одержаного металокомплексу можуть бути абсолютно несподіваними.
Останні кілька років статті науковців хімічного факультету дедалі частіше публікуються у міжнародних фахових виданнях із високим імпакт-фактором. На думку викладачів та науковців факультету, ключовим моментом тут стало підвищення рівня володіння іноземною мовою серед його студентів і співробітників. Практично всі аспіранти факультету сьогодні вільно спілкуються англійською, тому можуть друкуватися закордоном.
До шкільних підручників з хімії в усьому світі тепер буде внесено суттєве доповнення: залізо у своїх стійких формах може проявляти валентність не тільки +2 чи +3, а й +4. Доведено науковцями Шевченкового університету!