зельманов математикЛариса КІТ

Щороку публічні лекції Філдсівського лауреата Юхима Зельманова збирають в університетських аудиторіях сотні слухачів. Нинішня була особливо велелюдною, адже її тема – «Математика – наука чи мистецтво?» – здатна зацікавити будь-кого.
– Якщо ви почуєте розмову двох математиків, можете прийняти їх за мистецтвознавців, вони ж бо люблять повторювати «це красиво – це некрасиво», – ввів слухачів у тему Юхим Зельманов.
Для нього душа математики – доведення, критерій істини – повторюваність експерименту, золотий стандарт краси – у теорії Галуа. А Шелдон Глешоу сказав якось самому Юхиму Зельманову: «Я не знаю, чи є бог, але якщо він є – він знає теорію груп».
Математика, переконаний Юхим Зельманов, дивне мистецтво – найбільш елітне і найкраще профінансоване (промисловістю та армією). Останнє поки що – не про нас.
Про алгебраїстів у декадансі, публічну криптографію і симпатичне сімейство графів Келі він може складати поеми, які переповнена аудиторія слухає затамувавши подих, – от хто здатний закохати в математику!
«Що б Ви сказали геніям математики, якби машина часу могла перенести до них?», – запитали Юхима Зельманова. «Я би їх слухав», – відповів він.