Минає півстоліття від початку функціонування «нового» корпусу одного з найстаріших в університеті хімічного факультету. А корпуси його мають ще й цікаву історію.

Як відомо, факультет створено 1933 року, але хімія викладалася в Університеті від дня його заснування. Перша хімічна лабораторія містилася спочатку в приватному будинку, а в 1845 р. була переведена у щойно збудований навчальний корпус.

Перший каміньБурхливий розвиток експериментальної хімії потребував більших лабораторних площ та кращого обладнання. Отож у 1866 р. професори А.І.Тютчев та П.П.Алексєєв звертаються до Ради університету з рапортом про необхідність збудувати новий будинок для лабораторії. Завдяки їхній наполегливості у 1873 р. зведено перший двоповерховий хімічний корпус. На другому поверсі були розташовані бібліотека, приміщення деканату, Велика хімічна аудиторія і 4 лабораторії, на першому – велика студентська лабораторія, 8 навчальних та науково-дослідних лабораторій і кімнат викладачів. У підвалі містилися механічна майстерня, сховище реактивів і хімічного посуду. На той час це була одна з найкращих хімічних лабораторій на теренах Росії та України.

Незабаром і ця будівля стала затісною, і знову ж таки за ініціативою П.П.Алексєєва наприкінці 1880-х було добудовано третій поверх, де в 1891р. розмістилися кафедра і лабораторія органічної хімії. Завідувачем кафедри органічної хімії на той час став усесвітньо відомий учений і педагог С.М. Реформатський.

Перебуваючи на стажуванні в Німеччині, Сергій Миколайович ознайомився з найкращими проектами хімічних лабораторій і в 1898 році професори С.М.Реформатський, Н.А.Бунге та Я.А.Барзиловський подали клопотання про побудову ще одного хімічного корпусу. Тож 1903 р. було зведено другий чотириповерховий корпус факультету з трьома великими студентськими лабораторіями.

Під час Першої світової війни на базі хімічних лабораторій університету С.М.Реформатський налагодив виробництво лікарських препаратів (анестетиків – хлороформу та ефіру, аспірину, тіоколу, сулеми, антифебрину, кофеїну та ін).

Хіміки завжди відчували дефіцит аудиторних і лабораторних приміщень. Наприкінці 1950-х років у зв’язку з хімізацією народного господарства країни постало питання про збільшення прийому на перший курс хімічного факультету. Ректорат університету вирішив розширити площу хімічного факультету за рахунок добудови нового п’ятиповерхового  корпусу на місці університетського гаража та віварію Інституту фізіології тварин біологічного факультету.

Головним ініціатором і «рушійною силою» побудови нового хімічного корпусу був Анатолій Терентійович Пилипенко – видатний учений, педагог, блискучий організатор науки, академік НАН України, декан хімічного факультету, заслужений діяч науки і техніки України та лауреат Державної премії України.

Для нового корпусу використали типовий проект хімічного факультету. У жовтні 1961 року за активної участі студентів і молодих викладачів факультету розібрали університетський гараж і віварій. Після цього вирили котлован і заклали перший камінь нового хімічного корпусу.

І вже 1964-1965 навчальний рік студенти розпочали в новому корпусі. Навпроти нього було ліквідовано аварійне підземне сховище хімреактивів, на місці якого зараз зеленіє і квітне факультетський яблуневий сад, закладений руками студентів (теперішніх професорів факультету), та височіють ялини.

Промайнуло вже 50 років з часу добудови комплексу споруд хімічного факультету, змінилися покоління студентів, але незмінними залишилися кращі традиції, закладені Ученими та Вчителями нашої Alma Mater…

 

Ольга ХИЛЯ,

доцент хімічного факультету