Виставка картин та скульптур Валерія Франчука

У нашому університеті з ініціативи завідувача кафедри історії української літератури та шевченкознавства Оксани Сліпушко, директора Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства Інституту філології Оксани Данильченко та за підтримки проректора Володимира Бугрова відбулася виставка живопису та скульптури «Передчуття Майдану: сторінками Кобзаря» лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Валерія Франчука.

ВізуальнеПро Валерія Франчука можна сказати багато, адже він – Заслужений художник України, лауреат премії Василя Стуса, Національної премії імені Тараса Шевченка, нагороджений орденом, грамотами, різними відзнаками. Але найперше, що спадає на думку, це те, що він – Літописець України. Його життя й творчість нерозривно пов’язані з долею рідного народу. На його полотнах ми бачимо українську душу – зболену лихоліттями уярмлення й водночас натхнену високими традиційними цінностями – таку, якою вона постає в «Кобзарі» Тараса Шевченка.

Про виставку

«До Біблії теж не всі ставляться з серцем, а тим більше вивчають, чи хоч би читають її. Та Вона не стає менш святою Книгою буття людства. Те саме з «Кобзарем»! Є люди, які взагалі не бачили цієї книжки, не читали і не знають про неї. Є й такі, які все перекручують на свій розсуд. А є – чисті помислами люди, які живуть «Кобзарем», як віруючі Біблією, бо для свідомих українців «Кобзар» нашого Пророка Тараса Шевченка і є насправді Біблією на всі часи, на всі віки».

Валерій Франчук

У творах Тараса Шевченка Валерій Франчук вбачає код незнищенності українського духу, сміливо порівнюючи значення «Кобзаря» для нашого народу із впливом Біблії на віруючих усього світу. Митець закликає кожного робити свою справу так, аби справдилося віковічне прагнення України до волі й незалежності, щоб наші нащадки змогли сказати колись: оце і є той оспіваний Шевченком Рай.

«Кобзар» справді є знаковою книгою для українців, адже напередодні святкування ювілеїв Тараса Шевченка відбуваються переломні події в історії України. Згадаймо відзначення 100-річного ювілею Кобзаря. Тоді Російська імперія, в складі якої перебувала Україна, стояла на порозі Першої світової війни. Однак свідома й патріотично налаштована українська громада гідно вшанувала пам’ять свого Генія та Пророка. У 1964-му – році святкування 150-го ювілею Шевченка – Україна була в складі Радянського Союзу. Тоталітарна влада розпорядилася відзначати річницю суто ідеологічно – лише в партійно-номенклатурних колах. Однак український дух знову проявив свою незламність: на теренах України утворилося інтелектуальне коло шістдесятників, які проповідували Шевченкові ідеї свободи думки та особистості. І тепер, у 200-річний ювілей українського Генія ми вкотре переживаємо тяжкі часи й маємо гідно відстоювати Кобзареву правду та виконувати його заповіти.

У 2011 році Валерій Франчук почав писати картини з образами віршових рядків зі сторінок «Кобзаря» і cтворив цикл картин і скульптур, демонструючи своє візуальне відчуття Тараса Шевченка, не здогадуючись, що творить ілюстрації і до цьогорічного Майдану…

Серія картин і скульптур «Передчуття Майдану: сторінками Кобзаря», експоновані в нашому університеті з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка, демонструє трепетне та сердечне ставлення автора до Кобзаря. Тому кожна презентована картина Валерія Франчука, як і кожен вірш безсмертного Тараса – це гімн Україні та її народові й молитва за його кращу долю!

 

Олександра Касьянова

Фото  В. Попова