Олексій СИЩУК

І за чисельністю наукових співробітників, і за статтями у базі Scopus наш університет далеко попереду своїх конкурентів. А ось за кількістю публікацій на одного дослідника КНУ поки що на четвертій позиції. Про це на засіданні Вченої ради 3 жовтня розповів проректор з наукової роботи Віктор Мартинюк.
На його думку, виправити ситуацію допоможуть більше отриманих міжнародних грантів і проектів співробітництва, а відтак – і спільних публікацій. Окрім того, для підвищення цитування публікацій запропоновано сучасні підходи до «нетворкінгу» – створення профілів дослідників та розміщення їхніх робіт на популярних сайтах researchgate.net, linkedin.com тощо. (До речі, такий рецепт уже взяли на озброєння інші навчальні заклади. Наприклад, у Східноєвропейському університеті імені Лесі Українки до складу вченої ради включають лише професорів, які зареєстрували свої профілі на порталі scholar.google.com, – О.С.).
Позиція ректора Леоніда Губерського – всіляко мотивувати високу публікаційну активність науковців. Також він закликав активно роз’яснювати основні правила підготовки статей у виданнях, які індексуються Scopus та Web of Science. У зв’язку з цим радимо співробітникам Університету слідкувати за новинами КНУ і регулярно відвідувати сайт Наукової бібліотеки імені М. Максимовича library.univ.kiev.ua, де час від часу анонсується чергова 5-денна серія онлайн-семінарів про роботу з платформою Web of Science.
Без таких спеціалізованих тренінгів чи консультацій і справді не обійтися, адже процес написання й подання публікації до престижних західних видань (високорейтингові відхиляють близько 80 відсотків поданих статей) – досить копітка справа. Чого варто, скажімо, опанування більше 250 сторінок Publication Manual of the American Psychological Association, що є стандартом для англомовних наукових статей.
У будь-якому разі необхідний крок для потенційного автора – знайомство з профільними публікаціями у журналах видавництв Elsevier, Springer, Wiley, Taylor&Francis та інших. Для цього дослідники КНУ можуть або чекати тестового доступу до цих ресурсів у тій самій бібліотеці Максимовича, або звернутися до закордонних колег по допомогу, або спробувати знайти статтю в інтернеті на спеціалізованих (часто піратських) сайтах.
Що порадити молодим науковцям, які ще не мають закордонних публікацій у престижних наукових виданнях? Із чого почати?
Своїми думками діляться відомі вчені КНУ імені Тараса Шевченка, які, зокрема, мають одні з найвищих показників рейтингування фундаментальних тем 2016 р.

Коментар:

Завідувач кафедри теорії
ймовірностей, статистики
та актуарної математики,
професор Юлія Мішура:

– Почати варто з одержання вагомих наукових результатів. З цією метою раджу знайти активну наукову групу, що займається сучасною тематикою, налагодити контакти з науковим керівником, який сформулює цікаву і глибоку проблему або підключить до розв’язання такої проблеми, і наполегливо працювати над нею. А от коли науковий результат буде одержано, добре оформити його і подати статтю до престижного наукового видання.

В. о. завідувача кафедри
теоретичної фізики,
професор Ігор Пінкевич:

– У науковій діяльності швидше і більших наукових успіхів можна досягти, якщо працюєш у колективі. Отже, хороший науковий колектив – одна зі складових успіху. Друге, обов’язково потрібно переглядати наукову літературу (журнали) і читати статті з суміжної наукової тематики. І, третє, наполегливо працювати у своїй науковій галузі, ретельно перевіряючи результати досліджень, які виконуєш.