круглий стілЛариса КІТ

До наймасштабнішої в Україні реформи – судової – активно долучаються науковці КНУ. Так, нещодавно безкінечна й невичерпна тема плагіату об’єднала університетську спільноту та адвокатів-практиків під час круглого столу «Плагіат або правомірне запозичення: як розрізнити?» в аудиторії імені М.Максимовича. Ініціативу науковців щодо проведення такого заходу підтримали і втілили представники Асоціації адвокатів України спільно з викладачами кафедри інтелектуальної власності. Адже помилкове уявлення про плагіат існує не лише на рівні вишів, а й  у судових та правоохоронних колах. Відтепер порядку в цій галузі стане більше: Указом Президента України від 29 вересня 2017 р. утворено Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

Повага до інтелектуальної власності має починатися ще зі школи, – поділилася своїми висновками з досвіду викладання в американських  та українських університетах Христина Демкович. Використання комбінації Ctrl-C – Ctrl-V вимагає посилання на джерело – і цього треба навчати з юних літ. Особливо важлива тут роль учителя, викладача. Інакше текстове запозичення переросте у плагіат, а той – у контрактний плагіат (сумнозвісні «курсові на замовлення»).
– Хоча у законодавстві країн ЄС плагіат не зазначений як окреме правопорушення, – коментує адвокат Наталія Сорока, – інтелектуальна власність отримує там набагато кращий захист, ніж в Україні. Через стрімкий розвиток технологій проблема захисту авторських прав набула ще більшої актуальності: так,  пошуковик в Інтернеті може роками посилатися на плагіатора навіть після його викриття – і неможливо буде це змінити.
В Україні, згідно з щойно прийнятим законом «Про освіту», порушенням академічної доброчесності вважається навіть самоплагіат (оприлюднення власних раніше опублікованих результатів як нових), що є суто вітчизняною законодавчою новелою. Однак, навіть термін «самоплагіат» є оксюмороном і некоректним перекладом, – підкреслила у своєму виступі судовий експерт, науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності Катерина Сопова.
Чи завжди плагіат є порушенням авторського права – на цікавих прикладах судових спорів шукав відповідь адвокат Дмитро Кочерга. Якщо штучний інтелект створить пісню за текстом Курта Кобейна, це не буде плагіатом. А от коли людина виконуватиме цю пісню – то так. Чи була фраза героя фільму Вуді Алена прикладом добросовісного використання цитати Фолкнера? Чому послідовник Селінджера так і не отримав права друкувати своє продовження роману «Ловець у житі» на території США та Канади? Як виявилося, приклади використання доктрини Fair Use можуть бути дуже цікавими.
Комп’ютерна перевірка на плагіат не може встановити оригінальність роботи – вона лише інструмент для підрахунку відсотків збігу тотожних фрагментів тексту, – переконав присутніх керівник ТОВ «Антиплагіат» Сергій Ткаченко. А для виховання поваги до чужої інтелектуальної власності у Бельгії та США програмою «Антиплагіат» почали перевіряти на текстові запозичення навіть роботи школярів.
Працювати з учнями київських шкіл у напрямку просвітницької роботи вже почали студенти юридичного факультету КНУ: вони проводять цикл бесід зі школярами на тему поваги до авторських прав.
– Це досить тривала робота, – відзначила завідувачка кафедри інтелектуальної власності Олена Орлюк. – Спільно зі студентами Інституту журналістики ми відзняли кілька роликів, у яких доступною для дітей мовою пояснюємо, що таке інтелектуальна власність. Плануємо створити цілий курс таких відеоматеріалів для вчителів.

Заходи на тему дотримання авторських прав – не поодинокі для нашого Університету. Наскільки важливо переконати науковців у тому, що передусім вони самі зацікавлені у дотриманні засад академічної доброчесності?
– Нині ми спостерігаємо тенденцію до відкритості інформації, вона швидко поширюється, всі захисти дисертацій відкриті, – пояснює голова Комітету з юридичної освітньої політики Асоціації адвокатів України, докторант ІМВ Ольга Поєдинок. – Тож інформацію про можливі запозичення в науковій роботі можуть швидко розтиражувати в Інтернеті та ЗМІ. Аби зберегти своє добре ім’я і спокійно спати вночі, науковцеві варто дотримуватися принципів академічної доброчесності. Практикуй те, що сповідуєш, – говорить англійське прислів’я. Якщо в аудиторії викладач сповідує ідеали академічної доброчесності, а його спіймали на плагіаті – це може спричинити не тільки репутаційні втрати, а й погано позначитися на його подальшій долі як науковця і викладача.