Оля свої 29 років старший науковий співробітник ІВТ Університету Ольга Броварець не тільки наймолодший доктор фізико-математичних наук в Україні, а ще й автор оригінальної теорії спонтанного точкового мутагенезу, яка відкриває карколомні перспективи для новітніх біотехнологій та персоніфікованої медицини. Разом зі своїм керівником, членом-кореспондентом НАН України Дмитром Говоруном упродовж 7 років вони  наполегливо досліджували механізми нестабільності геному і таки встановили їх. Працювали свідомо «без західних колаборацій». У такій номінації і отримали престижну міжнародну премію Scopus Awards Ukraine 2016, уперше започатковану в Україні видавництвом Elsevier за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Минуло менше 5 років, відколи перша аспірантка Інституту високих технологій Ольга Броварець дочасно захистила кандидатську дисертацію, а в неї вже була готова докторська. Обидві присвячені механізмам нестабільності геному –  дослідженню, до якого вчорашню випускницю фізичного факультету КНУ  активно залучив її науковий керівник професор Дмитро Говорун. Захист дисертаційних робіт із такою частотою потребує дозволу профільного міністерства, але з огляду на всі досягнення Ольги – вона лауреат низки знаних премій для молодих учених, має кількадесят поважних  наукових публікацій та індекс Гірша  20 – для неї зробили виняток у вигляді так званого подвійного захисту докторської дисертації, яку вона захистила повторно в ХНУ імені В.Каразіна.

Відкриття на кінчику пера

Саме піонерська стаття з описом моделі спонтанних точкових мутацій, створеної Д. Говоруном і О. Броварець, спонукала американських учених поставити надскладний експеримент і довести працездатність ідеї українських науковців. Притому  патологічно чесні американці  процитували у найпрестижнішому науковому журналі Nature, де вони оприлюднили свої результати, всі україномовні (!) роботи наших учених, опубліковані ще 6 років тому. Відтак, цей чисто теоретичний розрахунок – чи не найдоступніший нині для вітчизняних науковців спосіб довести правильність своїх ідей та підходів – став для світової наукової спільноти відкриттям на кінчику пера.

Тінь кота Шредингера

4 букви генетичного коду, відкриття яких Дж. Вотсоном і Ф. Криком свого часу перевернуло світ, відомі вже понад півстоліття, але навчитися керувати нестабільністю геному вченим поки що не вдалося. Біофізики схильні пояснювати цю нестабільність квантовими скачками, а от упіймати цього живого-неживого й такого спонтанного (як у тому легендарному експерименті Шредингера) кота в своїй улюбленій ДНК теоретично вдалося творчому тандему українських учених. За допомогою квантових методів комп’ютерної біології Д. Говорун та О. Броварець встановили механізми спонтанного точкового мутагенезу, які можна використовувати при скринінгу препаратів  для лікування низки тяжких захворювань. Допоки такі ліки коштують  захмарно дорого саме через те, що створюють їх майже навмання. А запропонована нашими науковцями модель дозволить прицільно відбирати перспективні сполуки  з бажаними характеристиками.

Захистити свій вибір

Дотримуватися вітчизняних позицій упродовж усієї роботи над проектом було непросто, зізнається професор Говорун, але це був їхній принциповий вибір. З науковців навіть вимагали  документальних підтверджень, що всі комп’ютерні програми,  які вони використовували, були ліцензійними. Вони створили теорію на найпростішій моделі, що дозволяє зрозуміти фізичну суть явища, захистили український пріоритет  численними англомовними публікаціями в авторитетних міжнародних журналах, отримали премію Scopus Awards Ukraine 2016 у номінації «Найкращий колектив учених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій» і тепер можуть виходити на макромолекулярний рівень своїх обчислень та партнерську співпрацю на паритетних засадах із зарубіжними однодумцями.
Відкриття Х-променів закріпилося у масовій свідомості за німцем Ко́нрадом Рентгеном, і лише українці знають, що для свого першого знімку він скористався лампою Івана Пулюя та його напрацюваннями. Дмитро Говорун і Ольга Броварець зробили все, щоб не програти змагання за своє Слово у теорії спонтанного точкового мутагенезу.

Лариса КІТ