губерськийВідповідно до пункту першого частини другої статті 36 Закону України «Про вищу освіту» Вчена рада університету «визначає стратегію і перспективні напрями розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності закладу вищої освіти». Учасники розширеного засідання Вченої ради нашого Університету 25 червня 2018 року розглянули та затвердили Стратегічний план розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2018–2025 роки.
Пропонуємо вашій увазі виступ ректора
Леоніда Губерського на цьому поважному зібранні.

Шановні члени Вченої ради!
Дорогі колеги!

Усвідомлюючи важливість питання про Стратегічний план розвитку Університету, ми запросили на його розгляд керівників підрозділів, які не є членами Вченої ради, завідувачів кафедр, заступників деканів і директорів інститутів, голів науково-методичних комісій, голів трудових колективів і профспілкових бюро, завідувачів наукових лабораторій, студентський актив Університету.
Коротко зупинюся на передісторії питання.
21 квітня 1994 року Перший Президент України, наш випускник Леонід Кравчук своїм указом надав нашому Університетові першому в Україні статус національного.
25 листопада 1999 року Президент України Леонід Кучма своїм указом суттєво розширив автономію Університету.
Уже в 2002 році Верховна Рада України прийняла Закон «Про вищу освіту», який діяв до 2014 року. В цьому законі  у статті 26 були описані всі властивості та пріоритети, які надавалися національному вищому навчальному закладу.
5 травня 2008 року Президент України Віктор Ющенко своїм указом визначив роль Університету як національного центру підготовки фахівців.
29 липня 2009 року у Постанові Кабінету Міністрів України були закріплені основні завдання Університету як національного автономного дослідницького закладу.
На виконання вимог нормативних документів Вчена рада Університету в 2012 році схвалила Програму розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка на період 2012–2020 років. За орієнтирами, визначеними у цій програмі, ми і сьогодні будуємо плани нашої діяльності.
У 2014 році був прийнятий новий Закон України «Про вищу освіту». У статті 29 цього Закону визначені права національного закладу вищої освіти, а також порядок отримання цього статусу, який віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України та Національного агентства забезпечення якості вищої освіти.
Саме на цій підставі Кабінет Міністрів України своєю постановою від 22 листопада 2017 року № 912 «Про затвердження Порядку та критеріїв надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу» визначив, що заклади вищої освіти, яким надано статус національного у 1994–1997 роках, підтверджують його у 2018 році.
Моніторингова справа на підтвердження статусу національного подається один раз на сім років. Складовою частиною цієї справи є Стратегічний план розвитку Університету на період до наступного підтвердження статусу національного.
Станом на 30 квітня ми подали до Міністерства освіти і науки України річний звіт про виконання критеріїв статусу національного. З ним можна ознайомитися на офіційній інтернет-сторінці Університету.
Після сьогоднішнього засідання Вченої ради ми повинні подати семирічний звіт про підтвердження статусу національного. Таким чином, ми припиняємо чинність попередньої Програми розвитку Університету та пропонуємо схвалити Стратегічний план розвитку Університету на період до 2025 року.
Тепер дозвольте коротко охарактеризувати запропонований план по суті. Членам Вченої ради він був розісланий електронною поштою, а всі інші представники університетської спільноти мали змогу ознайомитися з його проектом на веб-сторінці Університету.
У національній стратегії розвитку освіти до 2021 року зазначено, що освіта є пріоритетним напрямом державної політики України. Держава виходить із того, що освіта – це стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету й іміджу нашої держави, створення умов для самореалізації кожної особистості.
Така мета цілком відповідає місії нашого Університету. Адже впродовж усієї історії розвитку незалежної України на Київський національний університет імені Тараса Шевченка покладені відповідальні завдання щодо формування національної еліти України, підготовки висококваліфікованих кадрів для наукових, освітніх та виробничих установ, сприяння інтеграції України у світовий економічний простір як рівноправного партнера, напрацювання рекомендацій органам державної влади для прийняття ефективних управлінських рішень у процесі реагування на економічні, екологічні, політичні, соціальні виклики тощо.
Сьогодні наш Університет є багатогалузевим класичним закладом вищої освіти України, національним надбанням освіти, науки і культури. За результатами своєї діяльності він здобув загальнодержавне та міжнародне визнання як провідний освітній, науковий та експертний центр України.
Розробка та реалізація Стратегічного плану розвитку Університету дозволяє зосередити зусилля колективу та оптимізувати розподіл ресурсів для виконання заходів, необхідних для здійснення місії Університету, забезпечення його розвитку в сучасних умовах.
Цей план, підготовлений Постійною комісією Вченої ради з питань перспективного розвитку у співпраці з іншими комісіями та ректоратом Університету, дає змогу визначити чіткі цілі, адаптовані до потреб суспільства і тенденцій розвитку освіти та науки.
Проведений SWOT-аналіз (сильні та слабкі сторони, можливості й загрози) дозволяє виявити основні сучасні виклики, які сьогодні постають перед Університетом, проаналізувати можливості та визначити головні напрями діяльності Університету на період 2018–2025 років.

Серед викликів варто зазначити
найбільш масштабні:

прогресуюча конкуренція на ринку освітніх послуг та наукових досліджень
в Україні, у тому числі у зв’язку із надходженням до споживачів в Україні
пропозицій від провідних європейських та світових університетських центрів.
зростаючі темпи науково-технічного прогресу, наслідком чого є постійна
необхідність оновлення матеріально-технічної бази навчального процесу
і наукових досліджень.

демографічна криза, наслідком якої є зменшення кількості абітурієнтів,
а відтак і зменшення чисельності здобувачів освіти в Україні.

До числа  найгостріших загроз
варто віднести такі:

зміни підходів до фінансування освіти і науки, перехід на конкурсне
грантове фінансування і фінансування за системою уніфікованих
показників, які апріорі не можуть враховувати специфіку всіх провідних
закладів вищої освіти України.

динамічні зміни умов на ринку праці та модернізація вимог до кваліфікації працівників в умовах конкуренції, що зростає.
існування значної кількості застарілих (не узгоджених із новим
законодавством) нормативних вимог, які гальмують поліпшення стану
освіти в університетах.

За цих умов Університет визначає 9 основних напрямів розвитку, які є взаємопов’язаними, і для реалізації яких необхідна взаємодія адміністрації, структурних підрозділів, працівників і здобувачів освіти, а також їх громадських об’єднань.

 

основні напрями розвитку
Університету

освітній процес;
дослідження та інновації;
міжнародне співробітництво;
інформатизація;
формування суспільних
цінностей;
розвиток людського потенціалу;
управління університетом;
створення, реконструкція
та утримання основних засобів;
фінансове забезпечення.

У кожному із перерахованих напрямів діяльності є важливі невідкладні завдання, які мають стати стрижнем Стратегічного плану розвитку для всіх структурних підрозділів Університету.

І. Зважаючи на вимоги Законів «Про освіту» і «Про вищу освіту» необхідно забезпечити формування системи якості освітньої діяльності та вищої освіти в Університеті. При цьому необхідно передусім ураховувати потреби ринку праці та формувати контингент студентів, які мають необхідні здібності та мотивацію до здобуття вищої освіти в Університеті. Першочергово саме висока якість та актуальність освіти забезпечують відповідне місце Університету в міжнародних університетських рейтингах (QS, Times, Шанхайський та інших).

ІІ. З прийняттям нового Закону України «Про освіту» в нашу діяльність стрімко увірвалося поняття доброчесності освіти. Сьогодні ця категорія набула змісту законодавчої норми. Кожен, хто має відношення до освітнього закладу, має пам’ятати про академічну доброчесність та моральні норми в освітній та науковій діяльності.
Для виконання передбачених Законом «Про освіту» вимог дотримання академічної доброчесності необхідно найближчим часом реалізувати цілий комплекс заходів зі створення в Університеті інституційного репозитарію кваліфікаційних робіт, наукових праць, академічних текстів, дисертаційних робіт із метою їх технічної перевірки та аналізу текстів на ймовірність некоректних текстових запозичень. Таку роботу необхідно провести із застосуванням сучасних інформаційних технологій.
І хоча академічна доброчесність – це моральна категорія, у сьогоднішньому суспільстві сформувався стійкий запит на виконання цього критерію, вкрай важливого для подальшого сталого розвитку суспільства. Визначення власних моральних стандартів, постійне співставлення їх із найкращими зразками глобальної академічної культури, послідовне втілення в життя на кожному напрямі роботи закладу вищої освіти є виявом прагнення вітчизняної освітньої спільноти взяти на себе відповідальність у захисті норм права і базових академічних та етичних цінностей, забезпеченні якості та належних результатів навчання.
Сучасний університет має стати взірцем академічної доброчесності, тому необхідно покласти край такому ганебному явищу, як «списування» під час іспитів, та плагіату у кваліфікаційних роботах студентів, наукових працях та дисертаційних роботах.

ІІІ. Нинішній етап розвитку вітчизняної науки передбачає її широке розгортання в університетах, що відповідає світовим традиціям. Вагомі наукові здобутки та суттєвий науковий потенціал характерні й для нашого Університету, який є національним дослідницьким центром.
По-перше, висока якість освіти для формування її сучасного  змісту вимагає використання новітніх досягнень науки. Нові підручники, навчальні посібники, нові спеціальності – це реальне впровадження в освітній процес наукових результатів, здобутих науковими та науково-педагогічними працівниками Університету.
По-друге, затребуваність науки в Університеті диктується необхідністю зростання наукового рівня викладацького складу, підвищення ефективності аспірантури та докторантури. Статистичні дані свідчать, що в системі підготовки наукових кадрів університетська наука відіграє ключову роль у державі, оскільки підготовка близько 80 відсотків докторантів і аспірантів здійснюється саме у закладах вищої освіти. А в умовах дії нового Закону «Про вищу освіту» ці відсотки ще зростатимуть.
І, головне, за умов належної організації та адекватного фінансування наука в університетах є джерелом отримання нових знань як базису для створення нових технологій і нової техніки. Саме ці результати, у свою чергу, формують засади інноваційного розвитку конкурентоспроможної промисловості та економіки держави. Тому це завдання – одне із наших найголовніших.
IV. Нагальною вимогою часу стає розширення міжнародного співробітництва Університету. Такі напрями міжнародної діяльності, як збільшення кількості зарубіжних  університетів-партнерів, програм подвійних дипломів, збільшення чисельності іноземних студентів і аспірантів, інтенсифікація участі Університету у міжнародних та європейських асоціаціях дослідницьких університетів та у Великій хартії університетів є ключовими для подальшого розвитку  освітньої й наукової діяльності Університету.
Стратегічним напрямом наукової роботи з інтеграції в міжнародний освітньо-науковий простір є активніше залучення наукових і науково-педагогічних працівників Університету до участі у міжнародних конкурсах та програмах – зокрема, ERASMUS+, HORIZON–2020, CRDF тощо.

V. Виконання визначених  завдань неможливе без інформатизації Університету – тобто  створення та підтримки сучасного інформаційного середовища в освітній, науковій та соціально-культурній сферах. Адже розвиток інформаційних технологій став в останні роки причиною остаточного переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а інформатизація у сферах освітньої та науково-технічної діяльності визначається як важлива передумова інноваційного розвитку держави.
В Університеті впродовж останніх десятиліть приділялася значна увага розвитку інфраструктури комп’ютерних мереж, розробці та впровадженню як в управління закладом, так і безпосередньо у навчальний процес новітнього програмного забезпечення. Дедалі вагомішу роль у нашому житті відіграє розвиток університетського сайту, сторінок Університету в соціальних мережах тощо.
Стратегічно необхідно підтримувати, розвивати та модернізувати всю наявну інфраструктуру комп’ютерних мереж та серверів Університету. Сьогодні, як ніколи раніше, важливо забезпечити якісний інформаційний супровід освітньої й наукової діяльності. Це включає низку різноманітних ресурсів, а саме – книги, методичні розробки, розклади, зв’язок із викладачем, вибір дисциплін, пошук наукових статей, використання та створення інтернет-видань, інтернет-бібліотека тощо.
Без використання сучасних інформаційних систем уже неможливий ефективний менеджмент Університету – документообіг, бухгалтерія, кадри, планово-фінансовий відділ, студмістечко тощо.

VI. Важливими завданнями нашої діяльності є формування суспільних цінностей та розвиток людського потенціалу. Це насамперед підтримка спільного академічного середовища з рівноправною діяльністю всіх учасників освітнього процесу: і тих, хто вчиться, і тих, хто навчає та забезпечує навчання. Саме така екодуховна система забезпечить єдність традицій і новаторства, неперервність і стабільність колективного життя, з одного боку, та поступальний розвиток кожної особистості, з іншого. Ми повинні рішуче налаштуватися на відхід від психології конфліктів та протистояння, яка ще інколи має місце, і будувати відчуття єдиної університетської родини, де кожен має однакові права, але й однакові обов’язки та відповідальність за результати своєї діяльності. Саме  це ми записали у нещодавно схваленому Етичному кодексі університетської спільноти.

VIІ. Надзвичайно важливою сферою нашого життя є утримання основних засобів та фінансове забезпечення діяльності. Хотів би наголосити для всіх, що наш Університет є унікальним закладом: ми маємо в структурі ліцей, два коледжі, два військових підрозділи,  підготовче відділення, основні факультети та інститути, інститут післядипломної освіти, студентське містечко, Наукову бібліотеку, Ботанічний сад, Астрономічну обсерваторію, Канівський природний заповідник… Жоден інший заклад вищої освіти України не має такої палітри структурних підрозділів. Зараз ми створюємо Університетську клініку, яка має стати навчально-науковим центром для студентів-медиків та лікувальним закладом для студентів і співробітників Університету.
Усе це потужне й розгалужене господарство потребує значної постійної уваги, фінансової підтримки та ефективного використання. Найближчі стратегічні завдання – це забезпечення належних умов для комфортного навчання та роботи з обов’язковим дотриманням ефективних принципів теплоенергозбереження. Зараз реалізовуються потужні проекти, у тому числі за рахунок зарубіжних грантів, спрямовані на поліпшення теплозабезпечення навчальних корпусів і гуртожитків. Ми маємо проголосити і виконати гасло «Зелений університет, енергоощадний університет». Таким шляхом іде весь світ, так маємо робити й ми.
Підсумовуючи, хочу подякувати всім членам університетської спільноти за роботу, всім, хто готував Стратегічний план, хто взяв участь в обговоренні його проекту. На мою думку, цей документ має своє призначення для кожного представника нашого колективу, надаючи можливість будувати індивідуальну траєкторію власного університетського буття.
Закликаю всіх об’єднатися навколо спільної університетської ідеї «Робимо Університет великим». Тільки разом ми переможемо!