TSNUK_Liubitseva

Проєкт «Запитуй у фахівців: науковці КНУ імені Тараса Шевченка про #коронавірус» набирає обертів і збирає дедалі більше запитань. Пропонуємо вашій увазі відповіді університетських експертів.

На запитання «Наскільки постраждає туристична галузь, особливо напрямок міжнародного туризму, внаслідок пандемії?» відповідає доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства і туризму Ольга ЛЮБІЦЕВА:

Міжнародними туристами минулого 2019 р. стали 1,5 млрд. людей. Туризм як галузь господарства створена за останні майже 200 років задля задоволення потреб подорожуючої людини. Її визнали однією з провідних галузей ХХІ ст., оскільки має стабільні темпи зростання (в середньому 4-5% на рік) і посідає 3 місце в світі за обсягами діяльності (після хімічної і паливної) – 1,7 млрд.$ (2019 р.). Туризм забезпечував 3,6% світового ВВП, 7% світового експорту і майже третину експорту послуг. Кожне десяте нове робоче місце в світі створювалося в індустрії туризму і дотичних до неї галузях (а це від 40 до майже 100 видів економічної діяльності залежно від рівня соціально-економічного розвитку країни).

Крім того, що туризм, особливо в’їзний, становить значну частку експорту, створює нові робочі місця, він ще й формує позитивний імідж країни, тобто впливає на формування інноваційної привабливості економіки. Але водночас туризм належить до так званих вторинних сфер економіки, залежних від багатьох чинників – від економічної кризи до, як ми зараз бачимо, пандемії. Розвиток туризму забезпечували два гарантовані «стовпи»: комфорт і безпека. Питання безпеки було завжди актуальним і йому приділяється значна увага, але не тільки туризм, а й світ виявився неготовим до глобальних викликів.

Туризм розглядається з науково-практичної точки зору як глобальний комунікатор, рушійна сила глобалізації, її ознака – тобто відкритість суспільства визначається багато в чому рівнем його участі в міжнародному туризмі. У популярності туризму ми пересвідчились, коли побачили ту велику кількість людей, які на час карантину опинилися за межами своїх країн.

UNWTO (Всесвітня туристична організація) і багато з країн, які входили до топ-10 привабливих для міжнародних туристів, вже дали прогнози економічних втрат від зупинки туристичної діяльності і невтішні прогнози на наступні 2 роки. Є рекомендації UNWTO із запобігання кризовому явищу, бо ці економічні втрати сягають трильйонів доларів, а для економік, наприклад, острівних держав, де туризм був основною статтею прибутку, подолання світової економічної кризи буде особливо проблемним.

Подальший розвиток міжнародного туризму залежить від того, яку суспільну модель обере людство після сьогоднішнього пандемічного стресу. При поверненні до глобалістичної моделі повернеться й туризм, і за 2-3 роки поверне свої позиції міжнародного комунікатора, бо він доволі надійно укорінився у стиль життя майже п’ятої частини населення світу, тобто практично половини населення розвинених країн.

Люди не припинять подорожувати, вони тільки змінять зараз звичну модель: звернуть увагу на можливості внутрішнього туризму, включать обов’язково при виборі місця відпочинку інформацію про ситуацію з COVID-19. До речі, в Україні, яка поки що досить позитивно виглядає в ситуації з коронавірусом, можуть з’явитися можливості не тільки для забезпечення потреб внутрішнього туризму (сільський, екологічний, різні види активного аматорського туризму), а й для індивідуального/сімейного міжнародного туризму.

Будьте здорові й подорожуйте!