TSNUK_Gnatovskyi

Проєкт «Запитуй у фахівців: науковці КНУ імені Тараса Шевченка про #коронавірус» набирає обертів і збирає дедалі більше запитань. Пропонуємо вашій увазі відповіді університетських експертів.

На запитання «Чи працюють міжнародні організації під час пандемії і всесвітнього карантину?» відповідає доцент кафедри міжнародного права ІМВ, віце-президент Української асоціації міжнародного права, президент Європейського комітету із запобігання катуванням Микола ГНАТОВСЬКИЙ:

Міжнародні організації продовжують свою роботу і під час карантинних заходів, викликаних пандемією COVID-19. Певною мірою тут можна провести аналогію із продовженням навчального процесу в університетах, які нам уже так добре відомі. І викладачі, і більшість студентів уже мали необхідне обладнання, були обізнані з технологіями відеозв’язку, з різними технологіями дистанційного навчального процесу, проте не користувалися ними настільки активно, як зараз, адже завжди було зручніше зустрітися в аудиторіях і поспілкуватися особисто. Так само і в міжнародних організаціях: можливість проведення різноманітних відеоконференцій, електронний документообіг тощо вже давно існують, такі конференції успішно проводилися, але з різних причин перевага надавалася особистим зустрічам. Делегації держав, часто делегації високого рівня, подорожували до штаб-квартир міжнародних організацій і в ході своїх візитів брали участь у відповідних заходах. Сьогодні майже всі міжнародні організації негайно і достатньо ефективно перейшли на цифрові технології – відеозв’язок, відеоконференції, – які довели свою ефективність. Вони, хоч і не позбавлені низки недоліків, дозволяють організації працювати. У такий спосіб проводяться заходи у межах міжнародних організацій, зокрема, зустрічі керівних органів міжнародних організацій, скажімо, Ради безпеки ООН.

Саме так нещодавно засідали і на такому відеозасіданні виступили понад 80 делегацій держав з усього світу, при цьому залишаючись у себе вдома. Саме у такий спосіб працює Рада Європи. Засідання Комітету міністрів Ради Європи – постійного органу, який забезпечує її повсякденну діяльність і керує нею – незважаючи на те, що всі або майже всі постійні представники перебувають у Страсбурзі, все одно проводилися шляхом відеозв’язку через карантинні заходи, запроваджені Францією. І лише зараз поступово розглядаються плани переводу їх знов у звичайний режим синхронно із тим, як країна, на території якої розташована штаб-квартира, буде виходити із карантину.

На мою думку, так само, як і в навчальному процесі, багато технологій, які ми зараз у терміновому режимі змушені були пропонувати у рамках міжнародних організацій – потенціал для швидких, оперативних і дешевих, відверто кажучи (а це теж важливий чинник) зустрічей за допомогою відеозв’язку. Такий формат залишиться, і ним держави користуватимуться і в майбутньому. Тож у цьому сенсі карантинні заходи, напевне, спонукають до певних інноваційних підходів і, зрештою, до економії в діяльності міжнародних організацій, до більшої ефективності у їхній роботі, так само, як і спонукають нас в університеті краще користуватися дистанційними технологіями. Ці елементи, очевидно, залишаться на майбутнє.

Що саме роблять міжнародні організації в цей період? Мені краще знайома організація, яка називається Рада Європи – пан’європейська організація, до якої входять 47 європейських держав (всі держави Європи, окрім республіки Білорусь), які прагнуть забезпечити у себе демократію, верховенство права і, найголовніше, права людини. Це три пов’язані речі – права людини, демократія і верховенство права, якими й опікується Рада Європи. Нині вона майже всю свою діяльність безпосередньо переорієнтувала на захист цих трьох головних цінностей в умовах пандемії. Адже зараз ідеться про надзвичайну ситуацію санітарного, або медичного характеру, яку у жодному разі не повинні використовувати ті, хто хотів би підривати демократію, обмежити без достатніх для цього підстав права людини чи пожертвувати інтересами верховенства права.

Рада Європи – організація, яка охоплює дуже багато структур і механізмів. Керівництво РЄ, її найвищий посадовець – Генеральний секретар Марія Пейчинович – видали спеціальний документ із рекомендаціями для держав-членів щодо необхідних законодавчих і інших заходів для успішної боротьби з пандемією, які б зберігали інтереси захисту прав людини, демократії і верховенства права. Різні органи й структури, які працюють під егідою РЄ, адаптували свої плани роботи відповідно до цієї ситуації.

Ті з них, які у своїй діяльності залежать від можливості перетинати кордони, подорожувати – скажімо, моніторингові органи, які здійснюють інспекцію ситуації з правами людини на місцях, зокрема Європейський комітет із запобігання катуванням, наразі не можуть здійснювати свою основну роботу, поки зберігаються обмеження із подорожами. Проте вони працюють для того, щоб допомогти урядам держав впоратися з конкретними аспектами боротьби з пандемією у відповідному контексті. Скажімо, Комітет із запобігання катуванням ще в березні видав перелік принципів, які стосуються поводження з особами, що перебувають в умовах несвободи, у контексті пандемії. Адже такі особи є особливо вразливими для цієї пандемії і, крім того, відповідні місця є небезпечними для суспільства як потенційні джерела інфекції.

Скажімо, Комітет РЄ, який займається боротьбою з домашнім насильством, надає рекомендації державам щодо того, як боротися із проблемою домашнього насильства в умовах пандемії. Ця проблема, на жаль, стала дуже активною й серйозною, тому що люди постійно залишаються вдома, де дуже часто спалахують конфлікти, які, на жаль, призводять і до насильства в домашніх умовах.

Європейський Суд із прав людини (ЄСПЛ), який є, напевне, найбільш відомою складовою механізму забезпечення прав людини в рамках Ради Європи, також продовжує працювати, розглядати термінові прохання про застосування так званого правила 39 свого Регламенту, про негайні заходи, яких необхідно вжити для того, щоб запобігати поширенню епідемії з одного боку, а з іншого – запобігати порушенням прав людини у зв’язку із заходами, що вживаються. Відповідно, Суд працює і над іншими справами, працює в дистанційному режимі, у режимі відеоконференцій. Тобто він дозволяє європейцям, усім, хто вважає, що їхні права порушені, зберегти можливість звернення до такого суду.

Отже, міжнародні організації працюють і, будемо сподіватися, що вони навчаться бути ефективнішим і швидше реагувати на виклики сьогодення, зокрема, й у зв’язку з тією важкою ситуацією, що склалася нині.