TSNUK_AnriichukПроєкт «Запитуй у фахівців: науковці КНУ імені Тараса Шевченка про #коронавірус» набирає обертів і збирає дедалі більше запитань. Пропонуємо вашій увазі відповіді університетських експертів.

На запитання з галузі медицини й біології відповідає доцент кафедри вірусології ННЦ «Інститут біології та медицини» Олена АНДРІЙЧУК:

  • 1. МОЗ затвердило протокол, за яким потенційно хворим людям спочатку роблять експрес тест, який показує наявність антитіл класів G та M, а потім роблять ПЛР аналіз. Якщо антитіла класу М починають синтезуватись через тиждень після початку активації механізмів вродженого імунітету, а класу G ще через тиждень, то не було б логічніше спочатку робити ПЛР тест, який одразу покаже наявність нуклеїнових кислот вірусу?

Цей протокол дійсно був затверджено ще на початку оголошення карантину. На сьогоднішній день протокол проведення діагностики вже змінений і неодноразово. МОЗ діє згідно рекомендацій ВООЗ. У тимчасових рекомендаціях ВООЗ зазначається: «Серологічні дослідження для діагностичних цілей рекомендовано тільки за відсутності можливості провести ПЛР» Станом на 19 березня 2020 року тест-системи (ПЛР) були лише в 11 лабораторій, які перебувають у підпорядкуванні МОЗ. Відсутність достатньої кількості ампліфікаторів для ПЛР-діагностики, а якщо прилади є, то вони застарілі – це головна причина того, що рекомендували спочатку використовувати швидкі тести і тільки за клінічними показниками. Особливо це стосується маленьких містечок країни.

Офіс президента уточнював, що «швидкі тести використовуватимуться бригадами екстреної допомоги для перевірки людей, у яких виявлена підвищена температура та є підозра на коронавірусну хворобу. У разі позитивного результату експрес-тесту лікарі мають узяти додатковий зразок для підтвердження в лабораторії за допомогою ПЛР-тесту». Цей спосіб перевірки результатів у центрі пояснили так: «Це загальноприйнята процедура співпраці міжнародних та референс-лабораторій».

Звичайно – позитивний результат аналізу на нуклеїнову кислоту SARS-CoV-2 є золотим стандартом для діагностики COVID-19.

  • 2. За мільйони років еволюції людський організм стикався і навчився долати тисячі вірусів. Чому саме COVID-19 виявився для нього таким небезпечним?

Так, дійсно людський організм стикався із багатьма вірусами і завдяки набутому імунітету або завдяки вакцинації навчився долати «агресивність» вірусів. Саме створення вакцин та винайдення ліків змогли зупинити епідемії та пандемії.

За даними ВООЗ, близько 97% жителів Землі інфіковані вірусами герпесу (Herpesviridae) різних типів. Захворювання людини викликають вісім видів Herpesviridae, з яких найбільшого поширення набув вірус простого герпесу першого типу (ВПГ1). ВПГ1 зазвичай знаходиться в латентному стані, а при активації стає причиною різних захворювань.

ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) – вакцини немає, тобто організм не навчився долати.

Хронічний гепатит В не виліковується – організм людини сам не справляється…

Коронавірус – це результат звичайної поступової еволюції вірусу тварин, що «перестрибнула» в людей. В ході такої еволюції відбуваються точкові заміни, вставки і випадання фрагментів геному, і в цьому немає нічого незвичайного. Але людський організм “нового коронавірусу” раніше не зустрічав, не зустрічали ні вчені, ні наші клітини.

За багато мільйонів років еволюції наша імунна система навчилася боротися з більшістю відомих інфекцій, але новий коронавірус захоплює її зненацька – тому з ним так важко впоратися і так легко заразитися. Вірус новий, його властивості невідомі, яким чином виробляється імунітет – невідомо.

Потрапивши до клітини, вірус «захоплює» над нею контроль і змушує невпинно виробляти власні копії – замість звичних їй білків. Починається ланцюгова реакція. Зрештою клітина гине, а носій інфекції стає заразним.

Чи був вірус небезпечним для людини в той момент, коли його підхопив перший хворий? Чи він мутував і навчився проникати в наші клітини, вже перебуваючи в людині?

Вчені поки що не знайшли відповідей на ці запитання.

Дослідники стверджують, що у більшості мешканців планети хвороба повинна пройти в безсимптомній формі. Але одним із головних питань, що стосується епідемії COVID-19, є вироблення у людей імунітету до нового вірусу (колективний імунітет). Лабораторний експеримент показав, що коронавірус може знищити T-клітку. Вчені пов’язують це з унікальною структурою білка SARS-CoV-2, яка дозволяє вірусу проникнути всередину клітини і відключити її захисні функції. Як тільки організм людини буде мати імунітет до даного вірусу – це й буде означати, що людський організм стикнувся з вірусом і навчився його долати. Це обов’язково трапиться – потрібен час.

  • 3. Чи можуть захворіти на коронавірус домашні тварини? Чи можуть вони заразитися від господарів і навпаки?

Офіційного підтвердження того, що домашні тварини можуть захворіти коронавірусною інфекцією – немає. Відомо про один випадок інфікування собаки в Гонконзі, проте, на цей момент дані про можливість зараження COVID-19 від собак, кішок або інших домашніх тварин відсутні. Такі дослідження, звичайно, ведуться, але поки що говорити про передачу домашніми тваринами зарано. Коронавірусна інфекція переважно поширюється через краплі, які утворюються, коли хвора людина кашляє, чхає чи розмовляє. Щоб убезпечити себе, необхідно часто і ретельно мити руки.

  • 4. Чи можуть допомогти при коронавірусі інгаляції дезінфікуючими засобами?

Інгаляція — це шлях введення в організм лікарських засобів або біологічно активних речовин з потоком вдихуваного повітря. Жодних ліків на сьогоднішній день не існує від COVD-19. Тому інгаляції неючими засобами? доречні. Дихати потрібно звичайним свіжим зволоженим повітрям.

  • 5. Чи можна лікувати хворих на COVD-19 ультрафіолетом?

Ні. Ультрафіолет не використовують для лікування хворих на COVID-19. І ніколи, власне, не використовувався для лікування будь яких захворювань. Бо УФ не може вбити будь який збудник, який знаходиться в організмі.

Бактерицидне ультрафіолетове випромінювання може «вбити» вірус в повітрі, в часточках слизу, на поверхнях предметів побуту. Можна використовувати УФ для знезараження поверхонь та кімнат, де перебувала хвора людина на COVID-19. Він пагубно діє на сам вірус. УФ на будь якій поверхні розщеплює вірусний білок. Але надзвичайно потрібно бути обережному, тому що він також розщеплює і шкірний колаген, який теж є білком, що в кінцевому підсумку викликає навіть рак шкіри.

  • 6. Що відбуватиметься з організмом людини, як перехворіла на коронавірус? Як це позначиться на її здоров’ї у майбутньому?

Як буде поводитися організм людини, коли перехворіє на Covid-19, та що буде з імунітетом більшості людей, коли вони перехворіють – ще нічого не відомо. Лікарі та вчені не знають, яка тривалість імунітету. Імунітет формується в будь-якому випадку, адже люди одужують – значить імунітет виробляється. Але яка його тривалість і яка його ефективність – невідомо. Для з’ясування цього питання потрібен час від 1 до 2 років. І тільки після тривалих досліджень можна буде сказати, наскільки стійким є імунітет до Covid-19.

Адже згідно з проведеними дослідженнями, на сьогоднішній день і в світі, і в кожній окремій країні на коронавірусну інфекцію перехворіли приблизно 3% населення. Але це зовсім не означає, що у тих, хто одужав, є імунітет. Тож було б дуже доречним масове тестування населення на антитіла до коронавірусу, тобто виявлення людей, які вже перехворіли COVID-19 та мають певний імунітет до інфекції (розпочати масову ІФА-діагностику населення на наявність антитіл до коронавірусної інфекції).

Таким чином, можна бути певним, що тест-система ІФА з таким антигеном справді може дати оцінку імунітету супроти SARS-CoV-2. Якщо виявиться, що імунітет сформувався та стійкий – це буде означати, що людство отримало колективний імунітет і йому вже не загрожує COVID-19 принаймні певний проміжок часу.

  • 7. Як правильно утилізувати використані одноразові маски й рукавички, адже вони шкідливі для довкілля?

Згідно із наказом МОЗ “Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами”, використані дезінфекційні засоби належать до небезпечної категорії відходів і мають бути утилізовані на спеціалізованих підприємствах. Однак під час пандемії такі відходи утворюються не лише в лікарнях, а майже в кожній оселі. Йдеться, у тому числі, про маски для обличчя, рукавички, ємності із дезінфекційними засобами тощо. Сьогодні використані маски потрапляють у звичайні сміттєві баки, змішуються з іншими відходами і з космічною швидкістю продовжують розповсюджувати віруси.

Маски, особливо одноразові, потрібно спалювати. Вони не підлягають подальшій вторинній переробці. Оскільки все, що перебувало в контакті з людиною під час якогось захворювання (маски, рукавички та інші медичні відходи), повинно збиратися у герметичну ємність та спалюватись (зазвичай це спалювання у спеціальних печах за високої температурі), адже вірус виживає на різних поверхнях.

На жаль, в українському законодавстві немає такого поняття, як медичні відходи. У цьому складність: такі відходи важко віднести до небезпечних відходів, а отже – більш відповідально ставитися до утилізації. Якщо у вас немає можливості викинути маску в окремий контейнер, дайте їй «відлежатися» в щільному пакеті не менше 12 годин, після чого можна викидати пакет до загальної урни із сміттям.

Таким чином, ми зможемо не допустити поширення вірусу та, можливо, навіть врятувати чиєсь життя.

  • 8. Вже є повідомлення про мутації коронавірусу. Його нові модифікації можуть означати, що хвороба протікатиме легше чи важче?

Новий коронавірус, який тепер офіційно називається SARS-CoV-2, являє собою РНК-вмісний вірус, як і віруси, що викликають кір і грип. Ці віруси більш схильні до змін і мутацій в порівнянні з ДНК-вмісними вірусами. Вірус постійно мутує, щоб подолати стійкість імунної системи в різних популяціях, щоб стати резистентним до антивірусних препаратів. Це властиво для вірусів. Деякі з мутацій посилювали здатність вірусу розповсюджуватися, тоді як інші посилювали здатність вірусу проникати в клітини, деякі з мутацій можуть призводити до зменшення патогенності і можливості до передачі.

Вчені постійно моніторять нуклеотидні послідовності (проводять секвенування штамів SARS-CoV-2), вивчають мутації, які виникають. До останнього часу визнавалося існування чотирьох груп SARS-CoV-2 – A,B, C, D які поширені у різних країнах світу. В недавньому повідомленні команда під керівництвом професора Лі Ланьцзюаня виявила, що найбільш смертоносні мутації були помічені в тих вірусів, які поширювалися в Європі і Нью-Йорку. З іншого боку, більш слабкі штами були помічені в деяких частинах Сполучених Штатів, таких як штат Вашингтон. Науковці виявили в цілому близько 30 штамів, і близько 60 відсотків з них були новими. Вчені зазначають, що пацієнти з COVID-19, яких вони досліджували, отримували однакове лікування в лікарні, незалежно від того, який у них штам. Це може бути неправильним.

Мутації SARS-CoV-2, як правило, точкові. Це «похибки», які робить фермент РНК-залежна-РНК-полімераза під час реплікації РНК вірусу. Отримані дані геномного дослідження показують, що однонуклеотидних варіантів (SNV) багато. Проте не показано, що жодна мутація була безпосередньо пов’язана з функціональними змінами вірусної патогенності.

Вірус мутує в бік зниження вірулентності і втрати патогенності. А хазяїн виробляє систему захисту. Але для цього потрібен час!

Принаймні, це теорія, яка має практичне підтвердження з іншими вірусами. Маю надію, що SARS-CoV-2 не є виключенням.

Будьте здорові!