TSNUK_Danylenko

Проєкт «Запитуй у фахівців: науковці КНУ імені Тараса Шевченка про #коронавірус» набирає обертів і збирає дедалі більше запитань. Пропонуємо вашій увазі відповіді університетських експертів.

На запитання з галузі інформаційної політики відповідає завідувач кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій Інституту міжнародних відносин Сергій ДАНИЛЕНКО:

1.Чому українські ЗМІ та соціальні мережі не дають об’єктивної інформації про ситуацію з коронавірусом?

Надмір різної – достовірної та оманливої інформації – це проблема не лише українського медійного простору. Неякісна інформація – це, як і коронавірус, хвороба пандемічна, яка вже давно поширена світом.

Завдання сьогодні полягає у тому, щоб кожен із нас ще наполегливіше й відповідальніше взаємодіяв із інформаційним простором. Адже то справа кожного: носити маску чи ні, читати брудний інформаційний потік – чи бути більш вимогливим до інформаційної гігієни.

Як лікарі сьогодні закликають тримати більшу соціальну дистанцію, так і ми закликаємо: дотримуйтеся безпечної інформаційної дистанції! Що це значить? Ігноруйте незнайому і просто сторонню інформацію! Оберіть для себе і послуговуйтеся протягом цього часу 2 – 3 джерелами, серед яких мають бути офіційні джерела, сторінка фахівця – лікаря-епідеміолога, вірусолога, чи науковця-біолога.

Головне, щоб ваш здоровий глузд підказав: цій людині можна довіряти за чіткими об’єктивними ознаками.
Пропоную обрати три джерела:

  • сторінку Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). А вона є різними мовами;
  • офіційну сторінку Міністерства охорони здоров’я України. А цією установою створено додатки на різних платформах;
  • нарешті, підписатися на сторінку фахівця, якому ви довіряєте і який грунтовно та без надмірної емоційності пояснює нам ситуацію.

Щоб набути додаткових навичок медійної грамотності – рекомендую інфоресурс «Детектор медіа»: https://ms.detector.media/tag/18147/

І найважливіше – не читайте гороскопів про коронавірус!

Будьте здорові!

2. Як визначити фейк із першого погляду?

Тут ситуація значно простіша, ніж із коронавірусом: експрес-тест і мікроскоп тут не потрібні.

По-перше: контактуйте інформаційно тільки із надійними, перевіреними джерелами! Подалі від невідомих джерел! Як
сформувати власний список антикоронавірусних інформаційних джерел, я відповідав вище.

По-друге, НАЙБІЛЬШ прискіпливо стежимо за заголовками до повідомлень. Якщо у них використовуються прикметники та прислівники у вищому чи найвищому ступенях – бійтеся провокації! Як бачимо, я свідомо вжив складену форму найвищого ступеня – слово НАЙБІЛЬШ. Знайте, на вас емоційно хочуть вплинути – а це небезпечно.

Нарешті, не станьте джерелом – свідомо чи ні – поширення фейкових новин! Не продукуйте їх самі, якщо ви не знаний фахівець-біолог чи уповноважена офіційна особа.

Будьте здорові!