TSNUK_MorozovaLarina

Проєкт «Запитуй у фахівців: науковці КНУ імені Тараса Шевченка про #коронавірус» набирає обертів і збирає дедалі більше запитань. Пропонуємо вашій увазі відповіді університетських експертів.

На запитання з галузі психології відповідає Ольга МОРОЗОВА-ЛАРІНА, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психодіагностики та клінічної психології факультету психології:

1. Що потрібно і можна робити для подолання психологічної паніки через страх захворіти на коронавірус?

Слід розуміти, що тривожитись за даних обставин є цілком природньою реакцією людини. Тривожність робить нас обережнішими, пильнішими. Зараз це зовсім не зайве. Але якщо ваша тривога «набирає обертів», заважає думати, приймати розумні рішення, діяти, інколи навіть переростає у паніку – настав час взяти над нею гору і повернути собі контроль.

Що для цього слід робити:

Перш за все, дотримуючись правил карантину, визначте сфери, на які ви можете вплинути, а що знаходиться поза вашим контролем. З одного боку це допоможе уникнути відчуття безпорадності, а з іншого – дозволить легше прийняти обставини, які ви не можете змінити.

То на що можна й слід впливати:

  • Почніть із того, що обмежте потік інформації, яку ви отримуєте з інтернету чи телевізору. Безумовно, слідкуйте за подіями, але не слід кожну годину переглядати новини, невибагливо споживаючи правду, фейки, алармістські меседжі – і все це без зупину. Дотримуйтесь правил інформаційної гігієни – дозуйте інформацію та довіряйте лише перевіреним спікерам.
  • Варто створити навколо себе комфортний простір для спілкування – телефонуйте близьким, друзям, час згадати і про давніх знайомих. Проте уникайте тих, хто сам панікує та заражає цим відчуттям і вас. Не соромтесь переривати неприємну розмову. Кіно, друзі, звичайні повсякденні турботи, інтернет-жарти – однозначно кращі теми для обговорення, аніж пандемія.
  • Окрім того дотримуйтесь розпорядку дня, спіть, робіть фізичні вправи, опановуйте нові кулінарні рецепти, згадайте про плани, які відкладали «до кращих часів». Тобто знайдіть собі заняття до душі, яке справді вас захоплює.
  • Зосередьтеся на повсякденних речах і зробіть їх цікавими й корисними. Тоді тривоги буде менше, а карантин стане для вас джерелом нових можливостей!

Будьте здорові!

2. Як людина може відновити свій психологічний стан після виходу з карантину?

Попри глобальність процесів, викликаних пандемією, на рівні окремої людини кожен має свою особливу ситуацію, свій, так би мовити, «власний карантин». Тому і на виході психологічний стан кожного буде залежати від багатьох специфічних факторів та обставин. Що мається на увазі:

  • комфортність середовища, в якому тривала самоізоляція (наскільки зручно був організований побут, наявність індивідуального простору, привітне оточення, або такі умови були відсутні);
  • рівень матеріального забезпечення (хтось втратив джерело доходів, має фінансові труднощі, хтось – ні);
  • і, мабуть, найголовніше, – наявність трагічних обставин, а саме – хвороба чи смерть близької людини.

Всі ці фактори критично позначаться на мірі тієї допомоги, якої буде потребувати кожен із нас окремо.

На стан після самоізоляції також впливатимуть й певні індивідуальні психологічні характеристики, наші внутрішні «налаштування».

І хоча ця тема потребує окремого вивчення, і ми обов’язково ще побачимо багато таких досліджень у майбутньому, але вже зараз можна припустити, що інтроверти та екстраверти, люди, відкриті, готові до змін, та інертні, ті, що мають позитивний досвід виходу зі стресових ситуацій, і ті, в кого такий досвід відсутній, люди з розвинутим критичним мисленням, та схильні до навіювання, будуть з різною успішністю повертати собі психологічну рівновагу, потребуватимуть різної допомоги та неоднакових порад.

Проте є кілька загальних речей, до яких варто дослухатись, задля мінімізації післякарантинного стресу:

  • Приміром, багато хто сподівався, що із введенням карантину матиме вдосталь вільного часу і обов’язково зробить щось визначне, до чого раніше не доходили руки – придумає геніальний роман, музичну сонату або напише дисертацію. Проте, я б не радила завищувати очікування. Невиконання подібних грандіозних задумів потім може спровокувати пригніченість або депресивні настрої.
  • Слід розуміти, що карантин – це, щонайперше, ціла низка екстремальних обставин, викликів та вимог. Зовсім не ідилія для творчості і натхнення. У цій ситуації, якщо ви просто будете виконувати свої робочі обов’язки, працюючи або навчаючись в режимі онлайн, будете підтримувати порядок втома і психологічну рівновагу всередині – це вже чудовий здобуток, яким, направду, варто пишатись! Якщо ж до всього того вам ще й вдасться не розгубити фізичну форму – ви просто герой! Навчіться бачити свої здобутки і пишатися ними – це допоможе психологічно відновитись після виходу з карантину.
  • Окрім того, слід усвідомлювати, що світ після пандемії, найімовірніше, вимагатиме від нас змінити деякі звички, від чогось відмовитися, а чомусь навчитися. Наша готовність прийняти нову реальність, не лишень горювати за минулим, а і дивитись у майбутнє, змінюватись, будувати нове, буде напряму вливати на відновлення втраченої психологічної рівноваги.

Я також хотіла б зазначити, що на базі факультету психології та за підтримки Київського національного університету імені Тараса Шевченка була створена і успішно працює психологічна служба. Посилання на її інтернет-сторінку шукайте під цим відео на фб-сторінці КНУ (https://www.facebook.com/kyiv.university/). У разі виникнення психологічних проблем ви завжди можете звернутись до фахівців цієї служби. Адже загальні рекомендації не можуть замінити тих індивідуальних психологічних порад, які, можливо, необхідні саме вам!

Будьте здорові!