ковальськаНа запитання відповідає Єлена КОВАЛЬСЬКА, кандидат соціологічних наук, асистент кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології:

-А й справді, що об‘єднує соціологію та епідеміологію? Соціологія використовує статистичні методі для аналізу даних так само, як і епідеміологія, медицина загалом та інші науки про суспільство. Цікаво, що одним із прикладів протосоціологічних досліджень є дослідження англійського анестезіолога Джона Сноу. В 19 столітті в Лондоні вирувала холера, на той час вважалося, що вона передається повітряно-крапельним шляхом. Але доктора Сноу ця відповідь не влаштовувала: він звернувся до мапування випадків зараження, а потім наніс на отриману карту колодязі. Завдяки його дослідженню було виявлено зв’язок між розташуванням колодязів та осередками зараження, а, отже, доведено передачу фекально-оральним шляхом. Методи картографування, що виникли на базі цього дослідження, зокрема, використовують сучасні соціологи-урбаністи.

Дослідження Джона Сноу стосувалося невеликого району Лондону, а от досліджувати певну спільноту цілком дуже важко, це потребує неймовірних фінансових, часових та людських ресурсів. Прикладом суцільного дослідження є перепис населення, який дозволяє отримати актуальну інформацію про соціально-демографічну ситуацію в суспільстві. Тож коли виникала потреба у дослідженні громадської думки, соціологи проводили дослідження частини суспільства – так звані «солом’яні опитування». За цією назвою стоїть аналогія: якщо ви підкинете стос соломи у повітря, то побачите, куди дме вітер (у даному випадку політичний вітер). Однак у 1936 році відбулося опитування, яке змінило все. Наприкінці президентської передвиборчої компанії в США впливове видання «The Literary Digest” провело безпрецедентне за масштабом поштове опитування (майже 2 мільйони респондентів), за результатами якого перемога мала бути за республіканцем Лендоном. Але на самих виборах переміг Рузвельт. Такий результат став несподіваним, адже видання багато років проводило опитування та досить точно передбачало результати виборів. Несподіваним майже для всіх, окрім Джона Геллапа, який із точністю передбачив результати опитування журналу та назвав причини, через які цей прогноз не справдиться. Основною причиною стала некоректність відбору: адже вибирали респондентів за телефонними довідниками та базою автовласників, і ті, й інші у 1936 році представляли заможних американців, що, здебільшого, і підтримували Лендона; менш забезпечених людей (основу електорату Рузвельта) просто не опитали. Іншими словами, мала місце систематична помилка у вибірці, що призвела до зсуву в аналізі, тому  результат не відповідав реальній картині.

Дослідження, паралельно проведене Геллапом, включало 3000 респондентів та з достатньою точністю передбачило результат виборів 1936 року і довело необхідность наукових процедур відбору респондентів. На зміну «солом‘яним опитуванням» приходять вибірки, що репрезентують генеральну сукупність.

Ще одним яскравим прикладом систематичної помилки є упередження виживання – тобто аналіз лише тих випадків, які «вижили» у першій ситуації. Зокрема,  під час Другої світової війни статистик Абрахам Вальд врахував упередження виживання у своїх розрахунках мінімізації втрат бомбардувальників від ворожого вогню. Спеціалісти Центру військово-морського аналізу провели дослідження пошкоджень літаків, які повернулися із завдань, та порекомендували додати броні у місця, де траплялися найбільші й найчастіші пошкодження. Вальд зазначив, що дослідження врахувало лише літаки, які повернулися із завдання. Збиті бомбардувальники не були присутні для оцінки їхніх пошкоджень. Таким чином, пробоїни у літаках, що повернулися, були ділянками, влучання в які насправді дозволяє бомбардувальнику повернутися на базу. Натомість науковець запропонував ВМС додати броні на ділянки, які були неушкоджені на вцілілих літаках, оскільки при попаданні у ці ділянки літак буде збитий.

До чого тут масові тестування на коронавірус? Даний метод дослідження спрямований на виявлення антитіл у населення, яке не має симптомів хвороби, з метою оцінити рівень колективного імунітету. Тобто задачею є тестування вибіркової сукупності з метою екстраполяції результатів на генеральну сукупність. І тут уже різні країни використовують різні методи відбору.

Зокрема,  у Чехії тестування є добровільним, громадянам пропонують пройти тест на вулиці у спеціальній мобільній лабораторії. Загалом планують протестувати 5000 осіб та зробити висновки щодо ситуації в країні. Оскільки дослідження є добровільним, участь у ньому візьмуть здебільшого люди, які добре почуваються і мають час для участі у дослідженні. Це може призвести до систематичної помилки та зсуву даних. Натомість німецький інститут імені Роберта Коха проводить масове тестування з такою самою метою, але тут використовують випадкову вибірку, яка побудована на основі адрес. Дослідження передбачає відвідування домівок студентами інституту та представниками поліції, тестування є обов‘язковим. Такий метод побудови вибірки є найбільш надійним та дає змогу уникнути систематичних похибок, а наявність поліцейських забезпечує високий рівень тестування (респонс рейт). Отже, будьте здорові, сприймайте інформацію критично та будьте відкритими до досліджень щодня!