TSNUK_Anriichuk

Проєкт «Запитуй у фахівців: науковці КНУ імені Тараса Шевченка про #коронавірус» набирає обертів і збирає дедалі більше запитань. Пропонуємо вашій увазі відповіді університетських експертів.

На запитання з галузі медицини й біології відповідає доцент кафедри вірусології ННЦ «Інститут біології та медицини» Олена АНДРІЙЧУК:

1). Мене цікавить інформація щодо білка ACE2. В статтях пишуть, що даний білок є таким «рецептором» до SARS-COV-2. Також існує думка, що тяжкість захворювання у людей похилого віку корелює саме з кількістю ангіотензин-перетворюючого ферменту 2. Зокрема, у звіті https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/RRA-seventh-update-Outbreak-of-coronavirus-disease-COVID-19.pdf зазначено: «Higher ACE2 (angiotensin converting enzyme II) gene expression may be linked to higher susceptibility to SARSCoV-2. It has been shown that ACE2 expression in lung tissues increases with age, tobacco use and with some types of antihypertensive treatment. These observations might explain the vulnerability of older people, tobacco users/smokers and those withhypertension; they also highlight the importance of identifying smokers as a potential vulnerable group for COVID-19 [54,58-60]». Але в статтях за цими посиланнями наявна різна інформація щодо наявності кореляції між кількістю ACE2 та віком. Тож виникає питання чи дійсно існує дана кореляція, якщо ні, то з чим конкретно (окрім наявності хронічних захворювань, слабшою імунною системою) можна пов’язати більш тяжкий перебіг COVID-19 у людей похилого віку?

  • По перше. В зоні ризику люди, які мають важкі серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, новоутворення, хвороби нирок та легень, ожиріння. Наявність хронічних захворювань збільшує ризик тяжкого перебігу нової коронавірусної інфекції. В основному це люди похилого віку, але не тільки, адже молоді люди також мають низку хронічних захворювань.
  • По друге. Це пов’язано з патогенезом COVID-19. Вірус потрапляє у клітину за допомогою приєднання до рецепторів ангіотензинперетворювального ферменту 2 (АПФ2 (ACE2)), які вірус використовує як вхідні ворота. АПФ2 є мішенню цілої низки лікарських препаратів (інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензину 2 — cартани), що широко застосовують пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом. Люди, які регулярно їх застосовують, що, ймовірно, може бути підтвердженням високої інфікованості та смертності серед людей цієї категорії. Поєднання гіпертонічної хвороби та цукрового діабету в багато разів підвищує тяжкість перебігу коронавірусної хвороби. Блокатори АПФ допомагають знизити артеріальний тиск, але, підвищуючи експресію АПФ2, залучають більшу кількість нових вірусів. Ймовірно, взаємодіючи з АПФ2, вірус його виснажує, в результаті чого розвивається гостра симптоматика дефіциту цього ферменту, що і є однією з найчастіших причин тяжкого перебігу інфекції.
  • Мішеней для вірусу у дітей менше. Це перешкоджає проникненню SARS-CoV-2 у клітини дитячого організму і може бути поясненням того, чому діти хворіють на коронавірусну інфекцію легше, без фатальних наслідків. Дані про розвиток епідемії COVID-19 свідчать, що вік і слабкий імунітет можуть виявитися не головними чинниками тяжкого перебігу хвороби.

2. Чи потрібно прати або вивішувати одяг на балкон після походу в магазин чи прогулянок? А якщо речі провітрювати на балконі або вивішувати на сонці, чи можна не прати верхній одяг?

Для одягу, в якому ви прийшли після прогулянки, повинно бути постійне місце в коридорі. Так звана «червона зона». Не потрібно його нести через усю кімнату – адже ви на своєму шляху будете торкатися дверної ручки балкону, прищіпок та інших предметів побуту, при цьому збільшуючи вірогідність того, що збудник поширите по всьому приміщенню. Зняли одяг – помили руки. Пам’ятаємо, переважна більшість заражень відбувається саме через фізичний контакт і подальший дотик до обличчя. Для тих, хто просто виходить на вулицю, прати верхній одяг немає необхідності.

3. Чи може вірус бути таким потужним з потеплінням?

Найбільше розповсюдження відбувається на близькій відстані від людини до людини. Але звичайно ж, підвищення температури надворі означає й збільшення ультрафіолетового опромінення, і більшу вірогідність того, що вірус «загине». Мийте руки та тримайте дистанцію один від одного.

4. Чи є небезпека захворіти, гуляючи на свіжому повітрі у віддаленні від людей? Чи можна заразитися від перехожого, який проходить мимо на вулиці на відстані менше двох метрів?

Ніхто нікого не заразить, просто вийшовши на вулицю. Не треба боятися навколишнього світу. Навпаки, якщо є можливість гуляти на свіжому повітрі у віддалених місцях від людей, гуляйте. Це набагато корисніше, ніж перебувати в закритому приміщенні.

Якщо людина, яка проходить повз вас на відстані менше двох метрів, не розмовляє, не чхає та не кашляє – ніякої загрози зараження не має. Ви ж не збираєтеся з нею цілуватися? Строго дотримуйтеся правил респіраторної гігієни, ви можете захистити оточуючих або самі не заразитися такими вірусними захворюваннями як ГРВІ, грип та COVID-19.

Коли ви розумієте, що єдиний спосіб, яким ви можете заразитися, це коли ви брудними руками чіпаєте обличчя або коли ви занадто близько перебуваєте до хворої людини протягом тривалого часу, то це усуває зайві страхи і дає колосальне полегшення.

5. Чи потрібно мити упаковки принесених продуктів і бутлі з доставленою водою?

Все що можна обробити – потрібно обробити. Одягаємо рукавички та дезінфікуємо поверхні тари. Особливо якщо це тара, придатна до обробки (пластик, плівка, ручки пакетів, сумок, полімерна тара, фольга, скло тощо).

6. Чи мають сенс маски для здорових людей? Як часто їх треба змінювати? Чи можна їх просто залишити на деякий час і через пару днів використовувати знову?

Маска призначена для зменшення виділення збудників інфекційних хвороб із дихальних шляхів, якщо у вас є симптоми захворювання, особливо кашель.

При ситуації, яка склалася, маска попереджає зайві торкання руками обличчя. Ризик занесення інфекції на слизові значно зменшується.

  • Маску слід змінювати, щойно вона стала вологою.
  • Маску слід змінювати кожні дві години.
  • Неприпустимо використовувати маску повторно.

7. Люди, які легко перенесли хворобу, але не були тестовані, якось можуть самі виявити те, що вони хворіли?

Ні. Самі ви ніяк не зможете встановити, на яку саме вірусну чи іншу інфекцію хворіли. Для цього потрібно використовувати специфічне обладнання та тест-системи.

8. Чи правда, що більшість дітей/підлітків переносять вірус безсимптомно?

Для того, аби говорити, що більшість дітей чи підлітків переносять інфекцію безсимптомно, потрібно всіх протестувати. І тільки в тому випадку, коли наявний позитивний результат, стверджувати, що в когось хвороба проходить безсимптомно, а в когось із симптомами. Адже безсимптомний перебіг інфекції характерний і для дорослих. Немає тестування – немає й статистики.

9. Чи мильний розчин знешкоджує вірус з поверхонь? Якщо так, то цікава концентрація.

Так. Мильний розчин інактивує вірус. Чим вище концентрація лугу, тим активніше мило розчиняє жирову плівку, тобто активніше діє на вірус. Тож підходить будь-яке побутове мило та навіть розчин для миття посуду.

10. Коли можна очікувати на закінчення/послаблення карантину?

Згідно зі статистикою, карантинні заходи уповільнюють поширення коронавірусної інфекції. Тому навряд чи будуть достроково послаблювати карантинні заходи.

Дуже хотілося б сподіватися на послаблення карантину під кінець квітня. А от закінчення – в кращому випадку кінець травня.

Будьте здорові!