TSNUK_DligachПроєкт «Запитуй у фахівців: науковці КНУ імені Тараса Шевченка про #коронавірус» набирає обертів і збирає дедалі більше запитань. Пропонуємо вашій увазі відповіді університетських експертів.

На запитання з галузі економіки відповідає доцент кафедри економічної кібернетики Андрій ДЛІГАЧ, футуролог, доктор економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки та маркетингу економічного факультету КНУ.

Якою буде глобальна економіка та економіка України на тлі пандемії?

Коронавірусна інфекція та пандемія не є причинами економічної кризи, яка розгортається в Україні та світі. Причини задовго до пандемії були пов’язані з тими технологічними змінами, які спричинили нові шаблони в соціальній, бізнесовій поведінці, ті зміни, які відбулися в різних галузях економіки. Нинішня криза у меншому ступені є фінансовою, більшою мірою це криза економічних моделей.

Що буде далі, як впливає криза на різні сторони економіки? Не стало несподіванкою те, що економічна криза спричинила посилення різних трендів, зміни споживчої поведінки різних країн світу. Які з цих трендів стануть постійними, а які – змінними? Можна аналізувати те, що відбувається в Китаї або як змінилося споживання різних продуктів. Але більшість трендів є тимчасовими, пов’язаними з панічними настроями та іншими карантинними обмежувальними заходами. В Україні ситуація виглядає таким чином, що більшість секторів економіки потерпають і мають зниження доходів на 30 і більше відсотків. За нашими прогнозами, на кінець року ми можемо втратити 6,5% ВВП. Прогнози дають різні організації, міжнародні валютні фонди, аналітичні центри. Більшість українських компаній мають запаси на 2-3 місяці. Більшість бізнесів очікують втрат доходів до 40-60 і більше відсотків. Причому різні сектори по-різному оцінюють власні втрати від карантинних заходів та економічної кризи. Головне для нас те, що український і світовий бізнес не готовий до тих викликів, які зараз пред’являє економічна криза. Бізнеси не адаптуються, не готові до перепрофілювання. Цифрова трансформація бізнесу передбачає докорінну зміну сутності бізнесу. Так, 2020-й рік не закінчиться тим, що всі ми мігруватимемо з офісів у онлайн-формат. Освіта не стане тотально цифровою, хоча це саме та практика, яку ми зараз відпрацьовуємо в Університеті й інших навчальних закладах. Ця практика демонструє доволі високу ефективність. Але ми переживаємо зараз футурошок у його найвищій фазі, адже розуміємо, що старі шаблони потерпають від нових викликів. І маємо стати людьми, які швидко й легко адаптуються до нових умов. Зараз ми маємо одну з перших стадій фазового переходу. Ми ще не пережили ситуацію з відключенням інтернету чи блекаутом, тож маємо готуватися до будь-яких викликів. Чимало бізнесів скорочують персонал: 8% скоротили повністю, 14% відправили у тимчасову відпустку без оплати, 12% перевели на неповний робочий день тощо. Лише 21% бізнесів залишився без змін.

Отже, з одного боку, карантинні заходи спричиняють посилення економічної кризи, яка почалася ще в 2019 році. Це нові виклики, які вимагають від нас зміни нашої поведінки. Насправді базовий перехід почався ще у 2015 році, і його основою була поява домінуючих цінностей.

Куди прямує світ і якими будуть основні ідеї нового світу, скажімо, у 2025 році? Це буде більш відкритий світ, у якому лояльність зміниться інтересом і цікавістю, споживання зміниться отриманням емоцій, прагнення світу до зростання зміниться цінністю до орієнтації. Це буде світ, у якому фактична власність і орієнтація на приватну власність буде замінено спільним використанням, конкуренція – партнерством і консолідацією, традиційний капіталізм і прибуток – зростанням капіталізації. Так само з’являться і нові центри інтеграції впливів світу. До 2050 року тотально зміниться структура економіки світу на користь країн, що швидко розвиваються. Це такі крани як Індія, Індонезія, Нігерія та інші. І якщо їхній розвиток був пригальмований в 2015-2020 роках, то 2025-й відкриває нові можливості. Отже, ми матимемо зміни фактично у будь-якій сфері нашого життя. Якщо раніше наша впевненість у майбутньому базувалася на довгих контрактах, то тепер вона базуватиметься на репутації і спроможності створити коло осіб-фоловерів.

Медицина базувалася на фармакології – тепер базуватиметься на аналітиці даних. Професія формувалася раз на все життя – тепер вона буде формуватися за рахунок своєї цікавості, складання професійних іспитів від пошуку нових компетентних знань університетів і поза університетом. Комп’юніті ставатиме новим робочим простором на заміну офісу й компанії. Отже, ми бачимо, що карантин чи коронавірус не створив нові тренди, а оголив ті тренди, які існують вже декілька років, але досі залишалися справою обмеженої кількості людей.

Я вітаю вас у новому світі, який де-факто вже оточує нас і, сподіваюсь, він буде цікавим і корисним для вашого розвитку!