Директор ІМВІнтерв’ю з директором ІМВ професором В.В.Копійкою

 

- Валерію Володимировичу, Інститут міжнародних відносин відзначив своє 70-річчя. Розкажіть, будь ласка, про його витоки…

- Після поновлення в березні 1944 року в структурі уряду УРСР народного комісаріату закордонних справ постало завдання забезпечити підготовку дипломатичних працівників для зовнішньополітичної діяльності республіки. З цією метою в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка було створено факультет міжнародних відносин. Відтоді й розпочалася підготовка кадрів дипломатичних працівників. У радянську добу готували фахівців-міжнародників переважно для країн так званого «третього світу», із здобуттям Україною незалежності готуємо дипломатів для зовнішньополітичного відомства нашої держави. За 70 років свого існування факультет (а з 1988 року Інститут міжнародних відносин) підготував понад 12 тисяч фахівців-міжнародників із майже 90 країн світу й утвердився як головний навчально-методичний центр підготовки фахівців для сфери міжнародних відносин і зовнішньої політики держави. Наразі в Інституті ведеться підготовка бакалаврів і магістрів за 6 спеціальностями – міжнародні відносини, міжнародне право, міжнародні економічні відносини, міжнародна інформація, міжнародний бізнес і країнознавство.

Модель ООН- Інститут міжнародних відносин сьогодні — це бренд вищої освіти в сфері підготовки фахівців для дипломатичного корпусу України. За час існування в ньому багато чого змінилося й модернізувалося. Які зміни можна виокремити в першу чергу?

- Змінюються життя й вимоги до вищої освіти, змінюємось і ми. Простіше сказати, що не змінилося: ставлення студента до викладача і викладача до студента. Що змінилося? Ми наближаємося до загальноєвропейських вимог і в такому контексті це, ясна річ, накладає свій відбиток на процес навчання в нашому інституті. Так, наприклад, змінилися підходи до викладання магістерських програм. Нині ми активно залучаємо до навчального процесу представників державних установ, бізнесу, просто фахівців із досвідом, які можуть ним поділитися зі студентами. Такий підхід дає нам можливість вирішити й проблему проходження практики нашими студентами в державних установах і приватних компаніях.  Наступний момент – працевлаштування. Студенти мають змогу довести під час практики, що вони кращі, і це відкриває їм двері для працевлаштування на роботу, яка для них справді цікава з погляду оплати й професійних інтересів.

Ще один важливий момент – новаторський – відкриття в Інституті англомовних магістерських програм. Без перебільшення можна сказати, що в Україні небагато вишів, які мають повноцінні англомовні магістерські програми. У нас їх вісім. Усі дисципліни викладають англійською мовою, для читання курсів на них залучають іноземних викладачів. Програми півторарічні і дають можливість нашим студентам підвищувати свою професійну й мовну кваліфікацію. А викладачі можуть їздити до інших європейських вишів й викладати там англійською мовою. Англомовні магістерські програми дають нам змогу залучити іноземних студентів до навчання в Інституті за програмою Erasmus Mundus або за програмами співробітництва  нашого інституту й зарубіжних університетів. Англомовні магістерські програми також сприяють розвиткові програм подвійних дипломів, які сьогодні є пріоритетним напрямом діяльності Інституту.

- А які основні пріоритети діяльності Інституту сьогодні?

- Це англомовні магістерські програми, програми подвійних дипломів. На сьогодні в нас започатковано кілька програм подвійних дипломів із західними університетами. Зокрема, з університетами «Париж-13», м. Страсбурга за спеціальностями «міжнародне право» і «міжнародні економічні відносини». З вересня ми почали набір студентів на стажування до Страсбурга. Натомість зі Страсбурга приїздить кілька викладачів, які працюватимуть у нас на трьох англомовних магістерських програмах. Наступний крок співпраці – подвійний диплом. Задля цього ми узгоджуємо навчальні плани.

Також у вересні ми набрали першу групу українських студентів для навчання за спеціальностями «міжнародні відносини» й «міжнародні економічні відносини» в Університеті Нікосії (Кіпр), відповідно до нас прибувають студенти Нікосійського університету.  Досить активно розвиваються контакти з Оксфордським університетом, від якого ми отримали три стипендії для участі наших студентів у їхній літній школі. Це перший крок до тісної співпраці між нашими університетами.

Підписано угоди про участь у програмах подвійних дипломів з університетами Варшави, Любліна й Щецина (Республіка Польща). ІМВ продовжує розвиватися, прикладом чого є відкриття в 2012 році нової спеціальності «країнознавство». Ми вважаємо, що, незважаючи на євроінтеграційні прагнення України, дуже важливо зберегти, навіть відновити традиційні ринки для української економіки. Це – Близький Схід, Африка, Латинська Америка, Південно-Східна Азія. Для цього потрібно готувати фахівців для бізнес-структур і для дипломатичних представництв.

Інший напрям роботи, на який би хотілося звернути увагу – розробка професорсько-викладацьким складом Інституту нових освітніх стандартів. Цього року ми розробили нові стандарти з міжнародного права (їх затвердило Міністерство освіти і науки України) і почали розробку аналогічних стандартів за іншими напрямами  підготовки бакалаврів і магістрів в Інституті: «міжнародні відносини», «міжнародні економічні відносини», «міжнародний бізнес», «міжнародна інформація», «країнознавство».

- Яке місце Інститут міжнародних відносин займає в структурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка?

- Я думаю, що важливе. Ректор університету Л.В.Губерський тривалий час очолював цей Інститут і дуже багато зробив для його розвитку. Саме за Леоніда Васильовича Інститут був визнаний головним навчально-методичним центром з підготовки фахівців з міжнародних відносин в Україні.

- Серед випускників ІМВ багато відомих людей: два президенти, сім міністрів закордонних справ України, глави дипломатичних місій, представництв за кордоном, керівники парламентів тощо. На Вашу думку, в чому секрет успіху Інституту?

-  Думаю, в спадковості в першу чергу, і в тій науковій школі,  закладеній ще в 1940-х роках на базі університету. Збереження її традицій має величезне значення, і ми прагнемо зберегти цю спадкоємність, адже має бути фундамент. А фундамент, на мою думку, має базуватися на трьох принципах, сформульованих нашим випускником, міністром закордонних справ України у 1994-1998 роках Геннадієм Йосиповичем Удовенком – професіоналізмові, порядності й патріотизмові. Сьогодні я б навіть поставив на перше місце патріотизм.

- ІМВ крокує в ногу з часом. Студенти мають електронну бібліотеку, вільний доступ до інтернету тощо. Як це впливає на навчання студентів?

- Позитивно. Сучасний світ розвивається настільки швидко, якоюсь мірою навіть агресивно, що ми змушені вчасно реагувати, і думаю, що ми дещо відстаємо. Треба активніше розвивати електронні бібліотеки, робити технологічний прорив. Давати більше аналітики, спиратися на прикладні наукові дослідження. Ми тісно співпрацюємо з МЗС та іншими міністерствами, і це дає багато простору для розвитку.

- Що Ви побажали б студентам, викладачам і випускникам з нагоди 70-ї річниці створення Інституту?

- Миру і справжньої університетської автономії, що дасть можливість працювати ефективніше. Побажання миру сьогодні, як ніколи, важливе, адже складно зосереджуватися на навчальному процесі, коли твоя країна перебуває в стані війни, гинуть люди. Це побажання я хочу адресувати всьому нашому народові!

 

Прес-центр Інституту міжнародних відносин