журавлі-6Віталій ГРИЩЕНКО,
Канівський природний заповідник

Про те, що клімат змінюється, знають усі. І нинішня зима, якої так і не було, надала тому «неспростовні докази». А от як ці зміни впливають на живу природу? Дати відповідь доможуть багаторічні моніторингові дослідження, які проводяться у Канівському природному заповіднику, а їхні результати зводяться у щорічні випуски «Літопису природи».
Один із напрямів роботи науковців – вивчення фенології, тобто строків настання сезонних явищ у природі. Щороку реєструються дати, коли прилітають та відлітають різні види птахів, зацвітають рослини, розпускається та опадає листя тощо. «Літопис природи» ведуть у заповіднику вже півстоліття, тому зібрані дані дають змогу проаналізувати тенденції змін у термінах настання природних явищ. Такий аналіз довготривалих спостережень показав, зокрема, що досить чутливим індикатором змін клімату є птахи.
Виявилося, що із 44 видів, для яких є дані прильоту щонайменше за 20 років, у 13 (30%) вони поступово стають дедалі більш ранніми. Це сіра чапля, звичайний мартин, зозуля, польовий жайворонок, зяблик та інші. Із них лише зозуля є далеким мігрантом, вона зимує в Африці південніше Сахари. Інші види зимують набагато ближче, і вони більшою мірою зазнають впливу потепління клімату. Завдяки продовженню щорічних спостережень можна відстежувати також стійкість виявлених трендів. В одних випадках вони можуть зберігатися впродовж десятиліть, в інших – проявлятися лише певний час.
А от рослини не так активно реагують на глобальне потепління. Строки зацвітання підсніжників і пролісків, початку сокоруху в берези та інших ранньовесняних явищ коливаються у значних межах, залежно від погодних умов, але виразної тенденції до їх зміни не виявлено.
Переліт птахів великою мірою залежить від примх погоди, тому що для них важливі умови не тільки в рідних краях, а й у місцях зимівлі та на шляхах міграції. Саме вони здебільшого визначають терміни повернення тих чи інших видів. А оскільки зміни клімату в різних місцях планети проявляються по-різному, то й їхній вплив може бути неоднозначним. Щоб зрозуміти, чому відбуваються ті чи інші зміни, важливо оцінити залежність різних видів птахів від глобальних погодних факторів, а не лише умов у місцях проведення спостережень. Оцінити цей зв’язок вдалося за допомогою так званого індексу Північно-Атлантичного коливання, який характеризує стан погоди на значній території Північної півкулі. Виявилося, що строки міграції понад третини з 92-х опрацьованих видів корелюють із цим показником. Здебільшого це також близькі мігранти, але зв’язок є і в деяких мандрівників до далекої Африки.
Як бачимо, природа реагує на зміни клімату на земній кулі. З’явився навіть термін «фенологічний відгук». Ось науковці заповідника й досліджують цей відгук.