Голубенко фото2Алла Смоля,
ННЦ «Інститут біології»,
завідувач лабораторії

На 50-60 км від Києва відступила в останні роки зона поширення популяції первоцвітів. Основними причинами скорочення ареалу цих представників родини Амарилісових найчастіше називають знищення природних місць зростання та збір декоративних рослин для продажу.
В Україні розроблено Загальнодержавну програму збереження біорізноманіття України на 2007 – 2025 роки, яка покликана забезпечити охорону рослинного біорізноманіття та передбачає заборону збору і продажу первоцвітів, занесених до Червоної книги України. Попри це, сезонний «квітковий промисел» безжально знищує природні популяції первоцвітів. Порушників притягають до адміністративної відповідальності, продукцію конфісковують. Згідно з даними Державної екологічної інспекції України, за результатами рейдів Київського еколого-культурного центру, у 2016 році, в порівнянні з березнем минулого року, продаж первоцвітів у Києві зріс у 2-3 рази. «браконьєри» та продавці заробили на первоцвітах близько 20 млн. гривень! І хоча акції з серії «Первоцвіт» щорічно проводяться державними органами та ентузіастами з охорони довкілля, актуальності набувають інші, альтернативні способи збереження, розмноження та реінтродукції первоцвітів – символів весни та оновлення природи.
підсніжники фотоДо таких належать сучасні методи фіто біотехнології рослин, застосування яких дозволяє підвищити коефіцієнт розмноження представників родини Амарилісових у десятки (а, можливо, і в сотні) разів, забезпечує збереження генофонду рослин, їх штучного поновлення у колекціях культур in vitro. Альтернативний традиційним способам відтворення Амарилісових метод мікроклонального розмноження культури in vitro полягає в тому, що невелика частка цибулини первоцвіту на певному поживному середовищі утворює від 1 до 8 мікроцибулин, здатних до подальшої вегетації, а потім, після адаптації до ґрунтових умов, – до цвітіння та утворення насіння. Підбираючи склад поживного середовища та створюючи особливі умови, можна добитися відтворення повноцінних цибулин.
Майже два роки на базі НДЛ «Інтродукованого та природного фіторізноманіття» Ботанічного саду імені О.Фоміна працює над цією проблемою студент кафедри фізіології та екології рослин ННЦ «Інститут біології» Андрій Голубенко.
Наразі Андрій успішно вивчає можливості розведення in vitro двох видів підсніжників, а саме – підсніжника складчастого  та підсніжника білосніжного (або звичайного), що дасть змогу повернути ці рослини у природні місця зростання в Україні.

Побажаємо майбутньому фізіологу рослин Андрію Голубенку, колективу кафедри фізіології та екології рослин і  ботанічному саду імені академіка О. Фоміна успіхів у цій шляхетній та такій своєчасній справі!