DSC_0668Дехто зі студентів КНУ успішно складає по дві сесії за семестр – і не лише в одному університеті. Наприклад, першокурсник Інституту високих технологій Гліб РАЗУМКОВ – студент двох вишів одночасно – КНУ та University of Toronto. Він – бронзовий призер Міжнародної олімпіади з хімії 2016, нині отримує стипендію Президента України.

– Глібе,  знаючи, що тебе зараховано до Торонтського університету, ти вирішив вступати до КНУ. Чому?
– Хочу мати українську освіту. Здобути її саме в КНУ для мене важливо. І не тільки тому, що вважаю його найкращим в Україні, а й через те, що тут навчалися всі мої рідні. Дідусь і мама закінчили журналістику, бабуся – біофак, батько – ІМВ. Хіба могло бути інакше?!
–  Напевно,  важко навчатися в університетах різних країн одночасно. Наскільки відрізняється процес навчання?
– Відмінностей чимало. У Торонтському університеті  багато самостійного опрацювання, чимало курсів обирають самі студенти. Лекції відвідує 300, 500, 1000 чоловік. З огляду на це індивідуального підходу немає, доводиться дуже багато читати самому. На лекціях кажуть, що саме потрібно прочитати, на чому закцентувати увагу при самостійному опрацюванні.
В ІВТ підходять до викладання дисциплін дуже серйозно. Концентрують  значно більше дисциплін за коротший термін на перших курсах.
– Як вдається поєднувати навчання? Складати сесії водночас у двох вишах?
– У Києві я навчаюся за індивідуальним графіком: щось складаю у письмовій формі, дещо перезараховують. Наприклад, літню практику (я працюватиму в лабораторії в Японії). У Торонтському університеті коротші семестри (112-114 днів), сесії інтенсивні. Траплялося так, що три іспити складав в один день – там усі вони письмові. Роботи перевіряють  скантрони.  Якщо не склав, то береш цей курс ще раз, платиш за нього – і знову складаєш.
– Де більше подобається навчатися?
– І тут, і там. Наука інтернаціональна. Тут мені подобається те, що можна спілкуватися зі своїми однокурсниками, знати їх усіх. Це важливо. І це здорово! Там із цим проблема. Бо пікнік на 1200 людей точно не організуєш:)
– Де плануєш працювати?
– Я б хотів працювати в Україні у науковій сфері, а не комерційній.  Для цього потрібно вже мати якісь досягнення, ім’я, бути PhD. Можна займатися і комерційними проектами. Це важливо для країни, підвищує її імідж, але ще важливіше працювати над розвитком науки. Хотів би винайти принципово нові ліки чи знайти шляхи їх синтезу.

Спілкувалася
Тетяна ВОРОТНЯК,
Прес-центр КНУ