IMG_6961Нещодавно у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулося щорічне засідання Асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду (МКС) – найвищого наглядового органа цієї поважної інституції.
До складу української команди експертів, яка брала участь у роботі Асамблеї, увійшов координатор з наукової роботи Інституту міжнародних відносин КНУ Антон Кориневич, який також став модератором сайд-івенту по Україні на цьому важливому міжнародному майданчику.
Поїздка команди українських експертів на Асамблею була організована Міжнародним фондом «Відродження», який уже багато років сприяє комунікації українських правозахисних організацій із МКС.

Про роль академічного середовища на сучасній політичній арені
і пошуки Україною правосуддя на міжнародному рівні
Антон КОРИНЕВИЧ розповів нашому виданню

Донести до міжнародної
спільноти
Попри те, що Україна досі не ратифікувала Римський статут і не стала повноцінною учасницею Асамблеї, нашу країну запрошують на її щорічні засідання як державу, з якою співпрацює МКС. Адже Україна двічі визнала його юрисдикцію, подавши відповідні заяви Верховної Ради України.
Упродовж Асамблеї експертне середовище кожної держави, чия ситуація перебуває на розгляді в МКС, влаштовує власний сайд-івент. Для нас він став чудовою нагодою донести до міжнародної спільноти, дипломатичних місій та громадянського суспільства інформацію про те, що відбувається в Україні в умовах збройної агресії РФ на Сході, окупації Криму та з розслідуванням «злочинів проти Майдану».

Синергія різних стихій
Дуже прикметно, що цьогоріч до складу української команди експертів (серед них адвокати Небесної Сотні, юристи правозахисних організацій і органів державної влади) запросили представників академічного середовища. Така синергія різних стихій може стати дуже результативною.
Адже саме експерти юристи-міжнародники можуть фахово надавати консультації щодо злочинів проти міжнародного права та діяльності МКС, допомагати оформлювати повідомлення до Суду, надавати поради щодо кваліфікації тієї чи іншої ситуації. Видається, що співпраця громадянського суспільства, органів державної влади та академічного середовища є найбільш результативною саме у царині захисту прав людини та документування їхніх найбільш серйозних порушень, з якими і працює МКС. А найкращих юристів-міжнародників в Україні готують саме в Шевченковому університеті, в ІМВ, де вже багато років плідно функціонує Київська школа міжнародного права.

Від попереднього
вивчення – до відкриття польового офісу
Оприлюднені нами факти вже були або будуть представлені Міжнародному кримінальному суду. Сьогодні він аналізує повідомлення щодо трьох елементів ситуації в Україні – Майдану, Криму, Донбасу – і перебуває на стадії попереднього вивчення (попереднього розслідування). Тому мета участі українських експертів у  Асамблеї – не просто озвучити позицію, а спонукати МКС до відкриття повноцінного розслідування ситуації в Україні. Воно передбачає роботу з фізичними доказами, допит свідків, візити до України слідчих груп Офісу Прокурора МКС і, зрештою, відкриття польового офіса МКС. Це справа кількох років, адже такі речі не відбуваються швидко. Так, по збройному конфлікту в Грузії (2008 р.) лише нещодавно МКС відкрив повноцінне розслідування.
До речі, грузинський випадок став першим міжнародним збройним конфліктом, з яким довелося працювати Міжнародному кримінальному суду. Україна може стати другим. І в обох конфліктах є і повинно бути розуміння, що однією з його сторін є Російська Федерація.

Сьогодні інтерес до України на міжнародній арені вже не на першому щаблі порядку денного міжнародної спільноти – він, скажімо, значно менший за інтерес до КНДР та її ядерної зброї або ситуації в Сирії. Тому дуже важливо підтримувати цей інтерес, оперувати достовірними фактами. Ми озвучували конкретні цифри жертв злочинів на Донбасі, в Криму та на Майдані, показували відео тих злочинів, зокрема катувань, які були вчинені в контексті цих ситуацій. Ми привертали увагу до тих моментів, які не дозволять подумати, що конфлікт згас чи перетворився на подібний до придністровського.