Сміх продовжує життя – відома всім аксіома, а можливість сміятися з влади своєї держави не лише запорука доброго здоров’я, але й ознака свободи слова – однієї з найважливіших свобод людства.

Одним із жанрів, що якнайвлучніше реагує на будь-які зміни в суспільстві, кризові явища й порушення прав людини, є політична карикатура. Сарказм, сатира й іронія – нищівна зброя художника, яка завжди влучає в ціль. Саме тому в найвпливовіших виданнях світу ознакою гордощів і авторитету є наявність у штаті власного карикатуриста.

Наукова бібліотека імені М. Максимовича на певний час стала центром, у якому сконцентрувалася політична сатира цілого світу. Запитаєте як? Дуже просто, ми долучилися до проекту незалежної словацької ініціативи НУО «Euforion», яка організовує виставки політичної карикатури в п’яти країнах Європи. Цього року до міжнародного заходу приєдналася й Україна. Координатором виступив Інститут світової політики.

Проект був заснований у 2010 році в Братиславі і мав на меті охопити міста країн Вишеградської четвірки (Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина) і Грузії. До когорти європейських художників долучився один із найвідоміших американських карикатуристів Дерил Кейгл. Грузію представляє Георгій Гамезардашвілі, відомий під прізвиськом Gamez, Польщу – Анджей Млєчко, Чехію – Павел Рейзенауер, Словаччину – Мартін Шутовєц,Угорщину – Чаба Варга, і врешті Україну – Олег Смаль.

Нещодавно в приміщенні бібліотеки урочисто відкрили виставку політичної карикатури, на якій можна було ознайомитися з найактуальнішими для сьогодення шаржами. Однак ця подія могла б минути не поміченою, якби з лекцією та майстер-класом до нас не завітав сам Дерил Кейгл!

Відомий карикатурист США розповів, з чого варто починати малювати та на які нюанси бажано звертати увагу. Так, для політичної карикатури важливими є суспільні стереотипи щодо одіозних осіб влади. Гіларі Клінтон – експресивна, здатна на імпульсивні дії, Джордж Буш прославився необачними висловлюваннями, натомість Барак Обама, на думку Дерила Кейгла – нецікавий персонаж, оскільки не має таких особливостей. Політична карикатура живиться й загальноприйнятною символікою, яка цілком зрозуміла для пересічного жителя планети, а тому трансформація образу неабияк вражає: голуб миру з ядерними боєголовками, гамбургер-в’язниця, статуя Свободи, що ненароком розтоптала маленьку людину. Теми карикатур американця досить різноманітні, це і вузько політичні протистояння між республіканцями й демократами в США, і політичні реалії усього світу, зокрема й України, тема насильства і влади, воєн та їхніх таємних прибічників, проблеми Феміди, тероризму, цін і фінансів. Упізнаваними для глядача є національні символи, тому їх так полюбляють використовувати карикатуристи. Дерил розповів, що інколи трапляються інциденти, коли шаржі сприймають в іншій площині, тож доводиться вибачатися перед певним колом людей, яких такий ракурс образив. Однією з проблем відомого художника є плагіат його робіт, однак американець ставиться до крадіжок ідей з гумором, адже всі злодії визнають, що роблять це тому, що вважають його своїм кумиром.

Найцікавішою й найбільш очікуваною частиною заходу став майстер-клас з політичної карикатури. Більшість присутніх – студенти, аспіранти й співробітники університету – далекі від художнього ремесла, тому їм неабияк було цікаво на годину перевтілитися в новий образ. Завдання були прості й цікаві водночас: зобразити типового росіянина, американця і Путіна. Як показав результат, наші відвідувачі також вдаються до загальноприйнятних стереотипів. Так, для зображення росіянина вони використовували радянську символіку (талісман Олімпіади в Москві 1980 року – Ведмежатко, червона зірка), а також традиційні: береза, горілка, валянки, косоворотка. Телевізор замість обличчя, де ввімкнений канал «Russia Today» – атрибут уже сьогоднішніх реалій. Американця ж зображували здебільшого доброзичливим пишним дядечком із гамбургерами й кока-колою. У цьому образі легко можна було впізнати і самого Дерила Кейгла, відвідувачі відразу ж зауважили, що він легкий і відкритий у спілкуванні, щирий і привітний. Путіна наважилися малювати не всі, хоч Дерил Кейгл і переконував, що це не складний образ: маленькі очі – великий ніс, маленьке тіло – широкі плечі. Нетрадиційний підхід знайшов до згаданого персонажа український карикатурист Олег Смаль, чиї картини також були представлені на виставці. Художник зобразив Путіна в образі склянки, наполовину наповненої горілкою і наполовину – кров’ю.

SONY DSCНа завершення хотілося б нагадати слова відомого американського коміка Боба Гоупа: «Можливість висміювати обраних народом урядовців є однією з найважливіших громадянських свобод… У той день, коли ми почнемо побоюватися сміятися з наших опонентів, у світі не стане політиків – лишаться самі диктатори». Тому сміймося, адже це не лише поліпшує здоров’я, але водночас є й маленьким внеском у перемогу!

 Марина ЄЩЕНКО