Екокартинкаекологічний вимір

 

Яким буде мир після закінчення збройного конфлікту? Чи понесуть відповідальність його винуватці, чи буде відновлено справедливість? Питання, що нині багатьом здаються такими віддаленими у часі, уже не вперше стають предметом дискусії університетських науковців. Адже вони знають, скільки часу й зусиль потрібно для збору та оформлення доказів, які допоможуть притягнути до відповідальності тих, хто нині чинить злочини на окупованих та анексованих територіях України.

Лариса КІТ

Одне із лих, які окупант приніс на нашу землю, – екологічне. Про нього ще не говорять по ТБ чи в коридорах влади, але його добре усвідомлюють наші міжнародники. Першою спробою поставити питання екологічних наслідків російської агресії на порядок денний українських органів державної влади став круглий стіл «Міжнародно-правові аспекти наслідків військових дій на сході України і окупації Криму та їхній вплив на довкілля України», який ініціювали та провели в Інституті міжнародних відносин КНУ. Захід зібрав небайдужих до теми університетських науковців, практиків із органів державної влади, екологів міжнародних та неурядових організацій. Учасники намагалися розібратися, як оцінювати екологічну шкоду, завдану внаслідок воєнних дій на Сході та окупації Криму, як притягти винних до відповідальності.
Як відзначив директор ІМВ Валерій Копійка, відкриваючи захід,  Інститут став платформою для обговорення проблем, нагальних настільки, що вони вимагають рішення «ще на вчора».

Збір доказів розпочато
Для оцінки екологічної шкоди потрібний збір доказів на рівні польових досліджень, – переконаний Постійний Представник Президента України в АР Крим Борис Бабін. Жахлива екологічна ситуація на Сході та в Криму може нести загрозу всій Європі – у такому світлі варто доносити проблему європейцям, – зазначив Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескандер Барієв. Він переконаний, що про захист прав людини й екосистеми на півострові треба говорити і шляхом публічної дипломатії корінного народу.
У лютому 2017 р. прокуратура АР Крим розпочала кримінальне провадження проти представників окупаційної влади за порушення правил екологічної безпеки при незаконному будівництві транспортного переходу через Керченську протоку, – повідомила прокурор Вікторія Мозгова. Із 19 км мосту 7 км мають пройти безпосередньо над морем. Півострів Тузла (який міг стати пам’яткою природи України) при цьому використовують як будмайданчик, що завдало йому непоправної шкоди. Будівництво триває в складних інженерно-геологічних умовах сейсмічно активної (9 балів за шкалою Ріхтера) зони. Відновити постраждалу екосистему Чорного та Азовського морів уже практично неможливо, а наслідки варварського будівництва торкнуться всіх держав Чорноморського басейну.  Компанії, які споруджують сумнозвісний міст, внесено до європейських санкційних списків. На думку Вікторії Мозгової, варто говорити не просто про відшкодування збитків, а й про кримінальну відповідальність за екологічний злочин на рівні міжнародних судових інстанцій.
Про зафіксовані випадки забруднення грунтів і вод, втрати заповідного фонду, пошкодження водогонів і очисних споруд розповіли представники організацій, що здійснювали моніторинг довкілля на окупованих територіях Донецької та Луганської областей – програми Координатора проектів ОБСЄ в Україні та міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

З чим можна йти до суду
Найбільш серйозні аргументи щодо відшкодування негативних наслідків від дій РФ для навколишнього середовища з метою використання у міжнародних судових інстанціях Україна має у справі по Керченському мосту та в арбітражі за Конвенцією ООН з морського права, – переконаний координатор з наукової роботи ІМВ Антон Кориневич. Але ж міжнародне кримінальне право не стоїть на місці: так, у практиці МКС вже є перший випадок, коли конкретна людина була засуджена за скоєння воєнних злочинів не проти людей, а проти об’єкту культурної спадщини – мечетей у прекрасному африканському місті Тімбукту.
За напади на навколишнє середовище МКС ще нікого не засуджував – злочини російського окупанта на нашій землі можуть стати першим таким прецедентом. Однак міжнародне право поступово екологізується, – відзначила модератор заходу, професор ІМВ Марина Медведєва.
– Ми всі очікуємо, що війна от-от скінчиться і винні будуть покарані, – висловила надію одна з ініціаторів круглого столу, доцент ІМВ Світлана Андрущенко. – Коли це станеться, ми маємо бути готовими будувати стратегію постконфліктного життя.