спогади ДмитроШкола практичної політики і День донора, проекти Студентського парламенту, буденні турботи Студмістечка і навчальні проблеми майбутніх філософів – у все із непідробним інтересом занурювався заступник декана з виховної роботи філософського факультету Дмитро Косенко. Після його трагічної загибелі студенти писали у своїх постах: «філософський немов осиротів тієї ночі».

Людмила Черкас,
голова Студпарламенту факультету:
«Дмитро Васильович так горів усіма нашими справами! Коли ми влаштовували перший загальноуніверситетський День донора, не тільки допомагав з організацією, рекламою, а й сам прийшов здати кров, вдягнувши футболку з факультетською символікою. Того дня донорами стали десятки наших студентів і викладачів, а зібраний банк крові допоміг врятувати 108 життів.
Коли розпочинали «Школу практичної політики», вникав навіть у такі дрібниці, як виготовлення рекламних блокнотів, ручок, банерів – і дуже з того тішився. Разом зі мною репетирував промову перед гостями школи. Це був його улюблений проект, тепер ми продовжуємо його вже без Дмитра».

Вікторія Ільченко:
«Коли б я не прийшла в університет, Дмитро Васильович завжди був на місці. Телефонувати йому взагалі можна було цілодобово – ніколи не вимикав телефон. Де розбили вікно в гуртожитку чи ще якесь непорозуміння – миттю опинявся там».

Марія Бородіна:
«Дмитро мав стільки планів! Досі в його кабінеті висить розпланований ним календар. А зайти до нього можна було при будь-якій потребі – двері завжди були навстіж, там постійно перебували студенти. Дуже по-дружньому ставився до нас, із кожним знаходив спільну мову, легко вирішував поточні проблеми: кому залік перенести, кому з курсовою допомогти чи якісь питання по гуртожитку. Нам так його не вистачає!»