Леонід Губерський присвятив Університетові вже понад 40 років свого життя. За цей час він пройшов шлях від студента й аспіранта, викладача і завідувача кафедрою, проректора, а тепер і переобраного на наступний термін ректора. Понад 70% довіри (за результатами виборів ректора) базуються на тому, що він знає всі нюанси університетського життя і встигає реагувати на різноманітні виклики в складний для країни і, зокрема, для освіти час.
В Університеті як багаторівневому утворенні повсякчас постають питання, що стосуються кожного викладача й студента, співробітника чи науковця. З огляду на обставини, в яких живе країна, часто це питання не про світоглядні підходи до трансформації університетської освіти, менеджменту чи бачення освітніх стратегій в Україні, а про насущне – стипендії, інфраструктуру, заробітні плати.
Редакція «Київський університет» зібрала найактуальніші запитання, що надійшли від громадськості до електронної приймальні, а також ті, що лунали на адресу кандидатів на посаду ректора КНУ імені Тараса Шевченка, та поділила їх на три умовні розділи. Частина запитань вже були висвітлені в інтерв’ю ректора вітчизняним мас-медіа. З виникненням нових тем ми плануємо й надалі продовжувати цей діалог. Тож до вашої уваги ТОП-10 актуальних запитань і відповідей, які турбують кожного з нас.

1Студенти
- Як посилити вплив студентів на процес викладання, коли програма курсу вимагає оновлення, а компетентність викладача  недостатня?

- Питання вкрай актуальне, бо, як на мене, стосується двох ключових завдань, що стоять в цілому перед українською освітою: по-перше, підвищення якості освіти (і не лише у вищій школі), по-друге, демократизація навчального процесу, вільний вибір студентом частини навчальних дисциплін. Регулярні соціологічні опитування, які щопівроку проходять в Університеті, звертають нашу увагу на бажання студентів самостійно будувати власну навчальну траєкторію.

Нове законодавство спонукає виші переглядати сам процес здобуття освіти, де акцент зроблено на самостійній роботі слухача. Тому зараз ми активно оновлюємо більшість освітніх програм, що, власне, й визначатимуть кваліфікацію фахівця,

якому ми видаватимемо диплом нашого зразка, а за навички й уміння випускника нестимемо ще більшу відповідальність.
У цьому контексті я хотів би наголосити на особливій ролі кафедр. За нашим Статутом, саме кафедра є тим базовим структурним підрозділом Університету, в якому має провадиться безпосередня освітня, методична й наукова діяльність за певною спеціальністю. Саме цей підрозділ найближчий до «споживача» освітніх послуг, задля якого працюють як окремий викладач, так і весь наш науково-педагогічний колектив. До того ж, саме на кафедрі ці послуги й продукують. Таким чином, той, хто зацікавлений у здобутті якісної освіти, має конструктивні та ділові пропозиції, а не лише бажання позбутися вимогливого викладача «незручної» дисципліни – може  звернутися на будь-яку кафедру та запропонувати своє бачення. Загалом процес викладання і засвоєння знань має стати нашою спільною справою.

- Коли очікується індексація стипендій? Адже сьогодні сума в 730 гривень – це надзвичайно мало для заохочення студента.
Індексація стипендій, так само, як і індексація зарплати викладачів виплачується у вишах тоді, коли держава спеціально фінансує цю статтю витрат. Частково індексацію провели 1 вересня. За наказом Кабінету Міністрів України на 2015/2016 навчальний рік встановлено такі розміри стипендій: 825 грн. за успішності 4 – 4,99 балів, 925 грн. для відмінників, а для студентів спеціальностей фізика, математика і механіка, прикладна фізика – 973 грн. за успішності 4 – 4,99 балів, 1073 грн. для відмінників навчання.

Адміністрація намагається підтримувати студентів – природничників: фізики, радіофізики та математики отримують вищі стипендії. Таким чином ми підкреслюємо значимість цих фундаментальних дисциплін,
цих фахівців, адже саме за ними нові технології, так потрібні країні.
Проведена у вересні індексація, звичайно, не покриває розмірів інфляції. Є й інший бік проблеми: у КНУ стипендію отримують 66-81% студентів, тоді як у інших університетах кількість стипендіатів значно нижча і складає 40-60%. Це спричиняє збільшення стипендіального фонду. Щоб провести індексацію за 2015 рік, Університетові необхідно 58 млн. грн., яких в його бюджеті немає.
У зв’язку з цим ректорат КНУ неодноразово звертався щодо надання таких коштів для проведення індексації до Міністерства соціальної політики України, а також до Міністерства освіти і науки України з проханням збільшити фінансування стипендіального фонду на 58 млн. грн. Міністерство фінансів України неодноразово запевняло, що індексація студентам та іншим категоріям громадян України буде здійснена до 1 січня 2016 року, але поки що ми не отримали коштів на індексацію стипендій та зарплат.

- Наскільки прозоре тепер фінансування Студентського парламенту? Адже складається враження, що, гроші є, але куди вони йдуть –  насправді таємниця.
- Відповідно до ст. 40 Закону України «Про вищу освіту» фінансова основа студентського самоврядування – це  кошти, визначені Вченою радою університету в розмірі не менше як 0,5 відсотка власних надходжень, отриманих вищим навчальним закладом від основної діяльності. Ми у повному обсязі виконуємо цю вимогу Закону, що дозволяє Студентському парламентові бути достатньо автономним у своїх потребах і витратах. Так, у 2015 році на студентське самоврядування  було виділено  1123220,46 грн.. Кошти пішли на проведення наукових студентських з’іздів, симпозиумів, конференцій і семінарів, на відрядження та капітальні видатки, пов’язані з науковою, соціальною, культурно-масовою, спортивною та мистецькою діяльністю студентського самоврядування.

- Чи може вступник до магістратури подати один пакет документів на 4 напрями (спеціальності, освітні програми) одночасно? Наприклад, на юридичний факультет можна подавати документи на спеціаліста і магістра на заочну та денну форми навчання, але за наявності тез конференцій та наукових статей передбачено 4 пакети одних і тих самих документів (при цьому на відмітку «копія відповідає оригіналові» на десятках сторінок витрачаєш 2 години).
- Насправді, вступники для здобуття освітнього ступеня магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) можуть подати заяву в паперовій або електронній формі. У переліку документів при вступі до магістратури тези доповідей і статті надалі не передбачені. Додаткові бали одержуватимуть лише переможці (призери) всеукраїнських і міжнародних студентських олімпіад з фаху. Копії дипломів переможців, які вступник подає особисто, засвідчує згідно з оригіналами Приймальна (відбіркова) комісія Університету. Копії документів без надання оригіналів не дійсні. Подання документів на чотири напрями, на жаль, потребує чотирьох пакетів документів, якщо ви подаєте інформацію в паперовому вигляді.
Вступ до університету у 2016 році проходитиме за новим переліком спеціальностей. При цьому абітурієнти вступатимуть не на спеціальності, а на освітні програми, яких може бути кілька в межах однієї спеціальності.
Абітурієнти, що вступають на освітній ступінь бакалавра, можуть подати не більше 15 заяв для участі в конкурсі максимум на 5 спеціальностей. Минулого року вступник мав можливість подати заяви не більше, ніж до 5 університетів та не більше, ніж на три спеціальності в кожному з них. Заяви (крім випадків, коли абітурієнт має право на вступ поза конкурсом, право на додаткові бали тощо) подаються виключно в електронному вигляді. Кількість заяв для участі в конкурсі на освітній ступінь магістра не обмежується.
Для абітурієнтів, які вступають на освітній ступінь бакалавра за результатами ЗНО, приймаються лише сертифікати 2016 року, причому переважна більшість освітніх програм передбачають, що третій конкурсний предмет абітурієнт обирає самостійно.
Викладачі
й працівники
Університету
- Чому «премію» в розмірі повної ставки виплатили лише викладачам? Звідки така зневага до адміністративно-господарського корпусу Університету? Адже його представники виконують, як мінімум, половину реальної роботи щодо забезпечення навчального процесу в Університеті. Перш за все – на природничих факультетах.
- Викладачам як педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу гарантує Закон України «Про освіту». Ми цінуємо всіх наших співробітників і розуміємо, що великий тягар роботи в Університеті припадає на інженерний склад, який забезпечує організацію навчального процесу та наукових досліджень. Зокрема, експерименти під час лекцій у хіміків, фізиків, радіофізиків, біологів –  невід’ємна складова якісного викладання дисциплін. Ми розуміємо, наскільки відповідальна така робота і знаємо, як скромно її оплачує держава. Проте варто зазначити, що Університет – державний виш, він може діяти лише в рамках, дозволених законодавством. Можливості преміювання співробітників регламентує п. 4 наказу Міністерства освіти і науки  України № 557 від 26.09.2005.  Його можна здійснювати за рахунок фонду заробітної плати тільки за умови, якщо така сума виплат там закладена і затверджена в кошторисі доходів і видатків. Якщо ці суми не заплановані державою, ми не можемо виплатити премію чи матеріальну допомогу із загального фонду. Саме це відбулося і минулого року.
Та, розуміючи потреби людей, ректорат знайшов можливість за рахунок спецфонду преміювати весь навчально-допоміжний персонал у розмірі 0,5 ставки посадового окладу. До речі, кілька останніх років більше 750 наших співробітників із категорії низькооплачуваних щомісяця отримують від 0,25 до 0,5 ставки надбавки до посадового окладу (це до 15 млн. на рік) упродовж усього навчального року, а не просто разову матеріальну допомогу.

- Чи планується враховувати участь викладачів у міжнародних наукових проектах як частину їхнього загального навантаження? Зокрема, йдеться про участь викладачів у Horizon 2020, Erasmus тощо. Адже обсяг навантаження на сьогодні не дозволяє зробити це ефективно (зокрема, бракує часу для обов’язкової для цього умови – мобільності).
- Справді, участь наших наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників у міжнародних наукових та освітніх проектах – один із пріоритетів діяльності нашого Університету. З грантовими проектами активно працює відділ міжнародних зв’язків. Також 2014-го року при нашому Університеті відкрито Національний контактний пункт Програми ЄС «Горизонт 2020», що сприяє інформуванню наших співробітників про конкурси і програми. На виконання «Горизонт 2020» ЄС передбачив близько 80 млрд. євро.

На сьогодні Університет здобув уже шість грантів за програмою «Горизонт 2020».

Так, у 2014 році два гранти отримали географи, у 2015 співробітники хімічного факультету – два гранти за напрямком «Дії Марії Склодовської-Кюрі» в розмірі понад 100 тис. євро кожен; два проекти наукових команд, до складу яких входять співробітники ІВТ, фізичного та хімічного факультетів, отримали фінансову підтримку на 4 роки у розмірі понад 200 тис. євро кожен. Також низка проектів, які були подані на конкурси Програми «Горизонт 2020» 2015 року, ще знаходяться на етапі експертної оцінки і результати по них очікуються найближчим часом.
Але слід активніше долучатися до цієї програми й іншим підрозділам. Переконаний, що чудові перспективи мають біологи, географи, фізики, кібернетики та  гуманітарні факультети.
Звісно, реалізація міжнародних наукових й освітніх проектів потребує нових підходів до організації навчального процесу, нових методів виконання наукових тем та досліджень. Зокрема, ми плануємо реформувати і поліпшити фінансовий та планово-економічний супровід міжнародних проектів, які виконують викладачі нашого Університету.
Щодо можливостей та механізмів реалізації академічної мобільності. Нещодавно створений Відділ академічної мобільності підпорядкуваний проректорові з науково-педагогічної роботи. Це зумовлено тим, що Відділ не лише оформляє документи на поїздки, але й проводить роботу щодо пошуку можливостей для таких поїздок, принципів перезарахування навчальних досягнень, синхронізації навчальних планів тощо. Розроблено Положення про академічну мобільність у межах автономії університету та Положення про порядок перезарахування кредитів ЄКТС. Ми можемо передбачити можливість враховувати участь викладачів у міжнародних наукових проектах до загального навантаження. Але освітня і наукова діяльність кожного окремого викладача, з одного боку, не може перевищувати 600 навчальних годин (згідно з Законом «Про вищу освіту»). З іншого – завідувач кафедри, вчена рада факультету чи інституту мають право самостійно приймати рішення про максимальний чи мінімальний обсяг навчальних годин відповідно до посад. З цією метою ми й рекомендуємо під час формування навантаження враховувати діапазон годин. І це на розсуд кафедри: чи один викладач більше визначеного обсягу навчальних годин займається викладацькою діяльністю (читає пари, як ми кажемо), чи інший викладач «перекидає» визначений обсяг на виконання міжнародних проектів.

- Чому у виборах ректора беруть участь лише 5% співробітників? Чи не було б справедливіше, якби голосували всі співробітники Університету?
- Процедуру обрання та призначення керівника вищого навчального закладу визначає Закон України «Про вищу освіту», на якому базується новий Статут КНУ імені Тараса Шевченка. Саме в цих документах і передбачені згадані 5%. Тільки всі наукові, науково-педагогічні та педагогічні штатні працівники беруть участь у голосуванні особисто, а інші штатні працівники Університету віддають свої голоси за вповоноважених представників (назвемо їх виборщиками), які в день голосування представляють їхні інтереси. Виборщики і складають 5% від загальної кількості осіб, які беруть участь у виборах ректора

jHTmH2RGK6c-1024x607Інфрастуктура
- Чи можна покращити медичне обслуговування в студентській поліклініці на Ломоносова, 36? Адже студентам доводиться просиджувати по кілька годин у черзі до лікаря –  хіба не можна збільшити кількість терапевтів, які ведуть прийом? Послуги лабораторії поліклініки також потребують вдосконалення.
- З 1967 року поліклініка за адресою Ломоносова, 36 обслуговує студентів Університету. Всі поліклініки, що працюють при університетах у місті Києві, підпорядковані Київській міській студентській поліклініці. Парадокс ситуації полягає в тому, що будівля студентської поліклініки перебуває  на балансі Університету, а от поставляти  обладнання для неї Університет не має права. Це може робити лише міська студентська поліклініка. Вона ж забезпечує нашу поліклініку і медичними кадрами. На жаль, Університет  не бере участі у формуванні цього кадрового складу і ніяк не може впливати на їхній підбір.
Не зважаючи на це, ми дбаємо про створення  там комфортних умов. 2009 року – уперше за 40 останні років –  силами  університету зроблено капітальний ремонт усього приміщення  нашої студентської поліклініки. У межах можливого ми і сьогодні допомагаємо впорядковувати її територію, вирішувати інші питання побутового характеру.
Нині поліклініка обслуговує близько 15 тисяч наших студентів, а також 5 тисяч студентів Національного університету біоресурсів і природокористування. Ми знаємо про нарікання на черги, відсутність спеціалістів вузького профілю та застаріле обладнання. Та, на жаль, розширити діапазон послуг поліклініки ми не можемо. Ректорат неодноразово ставив питання щодо внесення поправок до відповідних постанов Кабміну, профільних міністерств з метою вирішення цієї болючої проблеми і продовжує це робити. Тільки так можна оперативно вирішити питання заміни і поновлення медичного обладнання та вплинути на якість роботи медперсоналу.
Нині викликають занепокоєння випадки захворювання студентів на гепатит А в Києві. Через це вживаємо додаткових профілактичних заходів до повернення студентів з канікул  –   як агітаційних, так і санітарних  у гуртожитках та навчальних корпусах. Крім того, упродовж кількох днів здійснимо санітарно-епідемічний огляд всіх співробітників їдальні.  Адже ситуація вимагає посилення контролю за їдальнями в навчальних корпусах і за гуртожитками.
- Чи планується відміна обхідних листків (відміток про здачу книг тощо) і переведення цієї процедури на електронну систему?
- На жаль, поки що ми не можемо відмовитися від паперових обхідних листів, але це питання стоїть першочерговим в організації високоякісного бібліотечно-інформаційного сервісу. Автоматизувати процес поки що ніяк через проблеми з реєстрацією читачів в АБІС «УФД/Бібліотека», яка можлива лише в 3-х спеціалізованих місцях. Така кількість місць реєстрації забезпечує можливість реєструвати не більше 50% усіх студентів 1-го курсу впродовж вересня кожного року. Інша важлива проблема – відсутність унікальних штрих-кодів на документах бібліотечного фонду –  на сьогодні вирішується. Коди присвоїли більшій частині примірників. Для прискорення переходу на електронну систему обслуговування ми працюємо над виключенням із використання в бібліотеці будь-яких паперових карток читачів, а також над повним підключенням усіх місць обслуговування читачів до локальної мережі Університету. Виконання робіт з електронного обслуговування потребує від співробітників бібліотеки додаткового навчання з цього напрямку та відповідного техніко-технологічного забезпечення.
Минулого року дирекція Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича сформувала детальну концепцію розвитку бібліотеки, яка одержала всебічну підтримку Ректорату.
У першу чергу передбачено реалізацію завдань, що не потребують значних фінансових витрат: оптимізація корисних площ бібліотеки, розвиток служби інформаційного моніторингу тощо. Наукова бібліотека стала співзасновником та активним учасником таких загальноукраїнських проектів, як «Консорціум e-Verum» та «Ukrainian Scientific Journals», впровадження яких дозволить спростити, зробити реальною передплату на низку міжнародних баз даних та сприяти підвищенню інформаційної грамотності наших науковців, викладачів, аспірантів. Крім того, в 2015-му році реалізовано чотири важливі проекти з інформатизації, зокрема, новий сайт бібліотеки та інституційний репозитарій. Ці проекти буде завершено після остаточного їх фінансування та придбання відповідного серверного обладнання. Тож у 2016 році певну частину коштів нашого бюджету ми спрямуємо на реалізацію концепції розвитку Наукової бібліотеки задля її перетворення на сучасний комунікативно-інформаційний центр. Зрозуміло, що цих коштів бракуватиме, але ми робимо все можливе для поліпшення ситуації, адже сучасна бібліотека – це візитна картка Університету!

– Яка тепер ситуація щодо забудови територій університету, зокрема, «на Глушкова»? І чи може Університет вплинути на впорядкування території перед корпусом на станції «Виставковий центр», де постійно накопичується сміття?
– Проблема забудови території КНУ імені Тараса Шевченка – надзвичайно нагальна та багаторівнева. Справа в тому, що забудова почалася ще у 2002 році, коли з порушенням чинного законодавства Університетом було передано компаніям ТММ і Побутрембуд 56 га землі під забудову. Вони звели 16 та 12 «коробок» відповідно. Умовою оренди була передача 10% квартир для співробітників Університету.
Після перевірки Рахунковою палатою ВР України в грудні 2008 року нове керівництво Університету розпочало перегляд укладених угод Для цього Ректорат створив спеціальну комісію, до складу якої ввійшли декани факультетів. На жаль, ці дві компанії – ТММ і Побутрембуд – на той час уже звели більшість поверхів практично всіх будинків. «Коробки» вже стояли, нічого вдіяти не можна було, земля була зайнята. Тому тут нам довелося звертатися до суду. Два роки тривала судова тяганина задля переоформлення Університетом права власності на землю, а відтак її повернення. Нам вдалося це зробити. У суді нас також підтримали щодо збільшення частки квартир для співробітників Університету до 20%. Це що стосується забудови 26 га.

Щодо решти 30 га, де планувалися забудови між гуртожитками, на місці поліклініки, автобази, то всі ці угоди в судовому порядку ми анулювали. Тож ця земля залишилася за Університетом, на ній уже нічого не будуватимуть.

Ось така коротка історична довідка. Зараз ТММ споруджує ці будинки за рахунок своїх коштів. Університет вже отримав 52 квартири. На черзі – ще 48 квартир (друге введення). У третьому очікуємо ще на 48-50 квартир. Зараз у черзі Університету на отримання квартир 390 осіб.
Питання щодо компанії Побутрембуд значно складніше. Це другий масив, на якому стоїть 12 недобудов. Ці будинки споруджували коштом інвесторів (їх понад 500), університетських там лише близько 10 осіб, а решта – сторонні люди. Але це теж наші співгромадяни, які внесли кошти на будівництво власних домівок, однак компанія виявилася недобросовісною. Зрештою вона збанкрутіла. Зараз над спорудженнням будинків працює нова компанія «Аркада», щоб люди отримали своє житло. Справа нарешті зрушила з місця. Але слід наголосити, що процес переоформлення будівництва – надзвичайно тривалий та забюрократизований, необхідно пройти сотні інстанцій. Це напружений напрямок роботи, який тривав більше двох років.

Ми взяли участь у понад 200 судових засіданнях, зрештою отримавши справедливе рішення про повернення землі у власність Університету.

Варто зазначити, що нині планується розробити проект із залученням інвестицій (за погодженням з МОН України та через постанову Уряду) для того, аби мати можливість збудувати один аудиторний навчальний корпус в районі проспекту Глушкова, ще один гуртожиток, а також корпус, де розміститься один із підрозділів Університету. Зараз триває будівельно-фінансовий аудит, прорахунок фінансових ризиків. Про результати ми  обов’язково повідомлятимемо університетську громаду.
Забудова – довготривалий процес, тож мені дещо дивно, що ці запитання постають зараз, а не 15 років тому, коли відчуження землі лише починалося. Адже колектив Університету міг втрутитися ще тоді й не дозволити віддати землю. Нам же довелося розв’язувати успадковані проблеми.
Щодо спорудження МАФів біля станції метро «Виставковий центр», то, на жаль, це питання перебуває поза юрисдикцією Університету; за це має нести відповідальність влада Києва. Ми вже зверталися до КМДА з вимогою навести лад, тоді вони знесли МАФи і навели порядок на вул.Мельникова. Нині продовжуватимемо вимагати від міської влади наведення порядку й поблизу станції «Виставковий центр».