Богдан БерлинБогдан МІФТАХОВ,
студент, Інститут міжнародних відносин

Навчання заради знань, а не заради диплому – це перше, що відрізняє вищу школу в Німеччині. Пояснити цей феномен можна за допомогою трьох «с» – свобода, системність,   свідомість

Перше «с» – свобода
Вступна лекція у Вільному університеті Берліна, під час якої нам представили структуру навчального процесу, пояснили принципи та правила, за якими ми повинні діяти, і дали 2 тижні часу для того, щоб визначитись з переліком дисциплін, – формує першу позицію з трьох «С» – свобода.
В університетській онлайн-системі Вільного університету Берліна існує так званий «Довідник з лекцій та семінарів», що оновлюється кожного семестру, і за допомогою якого студент формує свій розклад на наступні півроку, обирає лекції/семінари залежно від наукових інтересів, вільного часу, мови викладання тощо. Єдина умова – набрати достатньо годин/кредитів, щоб потім предмет був зарахований. Вище згадані два тижні на «самовизначення» потрібні для того, щоб студент зрозумів, чи буде йому цікавий той чи інший предмет, чи влаштовують професор і його умови складання предмету.
Свобода вибору та свобода дій – головні особливості німецької освіти. Студенти можуть не лише вільно обирати дисципліни та теми навчання, а й захищати свої права. Так, у 2009 році студенти Вільного університету домоглися відміни «листів присутності», мотивувавши це тим, що вони навчаються не тому, що так потрібно, а тому, що їм цікаво. варто також згадати, що будь-яке оцінювання знань зведено до мінімуму.
Друге «с» –
системність
Усе, що стосується навчання в Німеччині, систематизоване до найменших дрібниць. Вибір дисциплін, описаний вище, дозволяє самостійно структурувати свій час. Тож «сови» можуть починати навчання ближче до середини дня, а «жайворонки» – обирати вранішні пари. Найважливіше, що навчальний процес при цьому не страждає, і у всіх залишається достатньо часу на самопідготовку.
Консультація викладача – лише за попередньою домовленістю, адже всі бережуть свій особистий час.
Для студентів і викладачів створена спеціальна онлайн-платфома, на яку професори і доценти завантажують матеріали та завдання до семінарів. У цій системі кожен студент має особистий «кабінет» із переліком всіх дисциплін, що він відвідує. У ньому ж можна знайти контакт будь-якого викладача чи студента.
Життя студента в місті – це також детально продумана система з безліччю переваг. Студентський квиток дійсний один семестр, він платний, але одночасно діє як проїзний для всіх видів транспорту, абонемент до бібліотеки, дає знижку в кіно/театри/на концерти, пільги на харчування в студентських їдальнях по всьому місту.

Третє «с» –
свідомість
Європейські студенти – свідомі студенти. Вони ходять на пари, на яких їх не відмічають, і готуються годинами до семінарів, де їм не ставлять бали. Саме вони просиджують цілими днями в бібліотеках і організовують подіумні дискусії з нагальних питань у вільний час, замість того, щоб «швидше звільнитися» і поїхати кудись подалі від корпусу університету.
Напрошується висновок: можна побудувати ідеальний університет з усіма благами, але допоки ті, хто в ньому навчаються, не усвідомлять справжнє значення слова «студент», навряд чи щось зміниться.